(гс) ■ ГРОМАДА ■ 2009-09-17
Національні та етнічні меншини в очах польського суспільства, а також їхня присутність у громадських засобах масової інформації стали темою проведеного 10 вересня засідання сеймової Комісії національних та етнічних меншин. У світлі досліджень виявляється, що поляки сприймають нас так, як це показує телебачення та радіо. І, напевне, тому депутати та запрошені гості багато говорили про ліквідацію передачі “Теленовини” – одного з найдоступніших джерел інформації про сучасне життя українців у Польщі.
За результатами досліджень, які представив д р Міхал Вензель, більшість поляків не має особистих зв’язків із представниками національних меншин, тому свої знання спирає великою мірою на судженнях інших та на медійних повідомленнях, а вони не завжди є вірогідними. Від середини 90-их років зростає симпатія поляків до представників інших народів, серед яких українці знаходяться посередині рейтингу. Над Віслою недолюблюють ромів та євреїв, що науковці пояснюють виразною культурною відмінністю і перевагою неґативних стереотипів над особистим досвідом поляків.
З досліджень виникає також, що більшість поляків позитивно сприймають багатокультурність, хоча впадає в очі також відносно велика кількість прихильників однорідної національно держави. Більшість респондентів погоджується з тим, щоб польський уряд сприяв збереженню національними меншинами своїх традицій та культури, навчанню мови, проте противники та прихильники державного фінансування цих потреб поділилися порівну. Поляки рішуче відкидають активність національних меншин у суспільному житті, тому виступають проти двомовних таблиць з назвами населених пунктів, використання в державних установах мови меншини як допоміжної та не хочуть зменшення виборчого порога для комітетів нацменшин.
В оцінці експертів, багато неґативних явищ може змінити сприяння держави в розповсюджуванні більш точної інформації про нацменшини. Добрим знаряддям для цього є громадські ЗМІ, однак у них дуже часто програмам нацменшин відводиться роль “п`ятого колеса у возі”. Брак постійного ефірного часу чи мізерні кошти на реалізацію матеріалів – це лише деякі закиди, висловлені головами організацій національних меншин. Депутат Мирон Сич відзначив, що широка акція підтримки “Теленовин” не знайшла зрозуміння керівництва телебачення, для якого програма – це лише кошти й рейтинґи кількості глядачів, а голова ОУП Петро Тима додав, що раніше її також намагалися ліквідувати і що голова телеканалу TVP Пйотр Фарфал маніпулює коштами на продукцію, натомість у законі бракує чітких врегульованих механізмів захисту цього роду передач.
На запитання М. Сича, що буде далі з “Теленовинами”, член Державної ради радіомовлення й телебачення Пйотр Боронь відповів, що рада не може відповідати за рішення державних мас- медіа:
“У законодавстві написано, що ДРРіТ не втручається в підготовку матеріалів, графік програм та час їх ефіру (…). У справі “Теленовин” ДРРіТ відреаґувала негайно, але реакцію було сприйнято з безцеремонним підходом керівництва телеканалу TVP, яке має силу й повноваження щось змінити. Напевне, буде якесь продовження, у результаті якого, можливо, зміниться голова телеканалу і підхід його наступника до цієї справи буде кращим”, – зазначив П. Боронь. Комісія однак не прийняла цілковито інформації ДРРіТ, а на наступні засідання буде опрацьовано, зокрема, проект дезидерату в справі присутності національних меншин у громадських ЗМІ.
“Наше слово” №38, 20 вересня 2009 року {moscomment}
