ЛЕМКІВСЬКА СТОРІНКА ■ №50, 2018-12-16

24 листопада зїхалися до Горлиць члени Головной управи ОЛ з рідних стран і з виселіня — вигнаня, то є з заходу, штоб переаналізувати те все, што ся діяло в житі організації од «ватри» в Ждини по гнесьній час.

На початку засіданя голова ОЛ Штефан Клапик привитав вшитких та подякував ім за дотеперішню працю для організації. На підставі пляну засіданя складено пропозиції до наступной 37 «Ватри» в Ждини. А, медже іншима, розділено обовязки при організації сцени і не лем. І тут вшитки підкреслили, што молоди представники організації барз добрі створили репертуар виступаючих ансамблів на минулій «ватрі». А і сама тема весіля створила іщи барже родинний характер свята. Хоц добрі вшитки знаме, што така родинна атмосфера била все від початків «ватр» в горах, і то не лем в Ждини, але і в Чорній, Ганьчовій чи Бортним. Тут голова ОЛ подякував ціж Ользі Пиж за організацію «кермеша» в Вільхівци та Андрійові Клімашу за його віддану працю на «ватрі» в Ждини, на якій стереже там як газда порядок та штоб все добрі діяло. Звернув ціж увагу на віддану працю скарбника ОЛ Штефана Лукачина.

В дальшій частині подано пропозиції кандидатів до відзначень державних: до воєводи малопольского, Амбасади України в Польщи, Комісії спільной уряду Польщі і меншин та відзначеня від організації ОЛ – «Вірний предкам».

Представлено ціж календар пропозиції проєктів до реалізації на 2019 рік та джерела іх фінансового вспертя. Адам Вєвюрка запропонував, штоб на 37 «Ватрі» в Ждини віддати чест Богдану Ігорові Антоничу з ювілеєм 110 років уродин та оген «ватри» розпалити в Новиці перед памятником Антонича та завести його до Ждини на ватряне поле. Тут професор Андрій Ксенич запропонував виданя збірки артикулів свого авторства о Антоничу та його поезії з нагоди ювілею 110 уродин.

ОЛ стоїт перед новима виборами, яки проходити будут 9 лютого 2019 року в Горлицях. Члени управи подали пропозиції програми Х зїзду ОЛ, змін в статуті та як будут проходити стрічи виборчи в гуртках ОЛ.

В дальшій частині Григорій Трохановскі підсумував перед управом як випала будова стратегії діяня ОЛ на наступни роки, яку в тим році творили на стрічах члени Головной управи ОЛ. Хоч не до кінця вшитко било переказане в тій квестії през неприсутніст на тим засідані людини (хворота), яка вела тоти стрічи. Діяче ОЛ зауважили, што в наступним році є барз дуже ювілеїв – 30 років ОЛ, 10 років Центру Антонича. Присутній на засіданю гість Михайло Маркович зауважив, што барз дуже люди ззовні одвіджат Новицю, длятого є потреба організації през ОЛ там панелю — стрічи. Григорій Суханич передав інформацію, што в наступним році одбуде ся перший зїзд новицян та вистава праць, якой є властителем Михайло Маркович. Як до того часу, вщитки зїзди селян в часі, колі є «ватра», цішатся вельким зацікавліням. Билі зїзди білянчан, конечнян, пантнян. Так, што тот зїзд є барз добром думком, яка прикрасит ціж «ватру» в Ждини. Григорій Трохановскі вказав фільм, накручений на минулій «ватрі», яки є пробом вказаня діяльности організації на підставі «ватри» на тлі почутя відповіді чим для мене є лемківство на святі.

Все є барз важне для ОЛ видаваня книжок, яки є корисни для цілой нашой громади. Длятого і на тим засіданю тота тема била. Ту порушено виданя книжки про Никифора авторства Богдана Гука, документацію 30-літнього діяня ОЛ чи книжки історичной для наших діти. Тут Штефан Клапик при квестії, што зме як організація през тоти роки зробили для люди в справі страчених лісів, підкреслив, што вдалося кільканадцетом родином повернути ліси, а іншим пінязі за тоти ліси. І то є значна кількіст як ідется про велич гектарову чи суму пінязів – 3 мільйони. Не знаме до кінця кільо статистичні то є гнеск, бо іщи справи судови ся ведут.

Але треба нам вшитким знати, што в червци 2019 року мият 30 років од початку можливости поворотів лісів і в тот час, то є в червци, станеся предавніня. Длятого тот, хто не почне справи в суді до того часу, на все стратит можливіст повороту лісів.

Передавайме собі тоту вістку, штоб тоти люде, яки можут і хцут одобрати ліси своїх предків, вигнаних в 1947 році, почнут судову дорогу до червця 2019 року.

Барз прикро вшиким стало, колі голова поінформував о словній агресії до нас зо страни організації при «Рускій бурсі». Найбарже болит, што тоти атаки є перед владом польском, колі там не ма представників ОЛ. Робме вшитки, што зможем в силі для добра Лемковини і не нищме ся, бо то лем нас осмішат на зовні та ділит нашу громаду. Таки думки можна било почути на тим засіданю ОЛ. Думки, котри все є зо страни ОЛ.

Засіданя ОЛ ся скінчило. Члени управи повернули домів. Перед організаційом вибори, яки покличут нову управу. Хто там буде – не знаме до лютого. Але, з єдной страни, треба подякувати тій управі ОЛ, яка відходит до історії, а з другой страни – мати надію, што наступна управа буде далі провадити організацію в страну обєднаня, ратуваня і дбаня про лемківство. Хай тота місія ніколі не загине – то на все ОЛ буде при нашій громаді, а то є правдива відповідь на питаня чи ОЛ є потрібне.

Поділитися:

Категорії : Лемки

Схожі статті

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*