Кася Комар-Мацинська ■ ПОДІЇ ■ №29, 2019-07-21

У Перемишлі 6 липня відбувся захід «Зустрічі на пограниччі». У програмі були майстер-класи з народного витинанкарства, плетіння вінків, художні виставки, зустріч із лірником та концерт творів із купальськими мотивами.

Ажурний Народний дім

«Ідеальний простір для такої краси!», «Цікаве поєднання з цією витонченістю металевих поручнів! Прекрасна експозиція!» – так коментували в соцмережах фотографії з виставки великоформатних витинанок, яка розташувалася в трьох локаціях Народного дому. Авторка робіт – Дарія Альошкіна. Магічні дерева, складні геометричні форми, тендітні русалки, вирізані на білому папері, грали зі світлом і тінню в модерному просторі перемиського Народного дому, творячи винятковий настрій. Запашні трави й квіти, великі вінки були підвішені до стелі одразу при вході до будинку. Кожен, хто заходив того дня у цей простір, відчував містичність та незвичайність події.

Дарія Альошкіна

«Покарпатська» – простір відкрито

Сам факт відслонення вікон на першому поверсі Народного дому (переважно заліплених афішами наших заходів), де колись знаходився культовий у Перемишлі ресторан «Карпатська», викликав у місті малу українську сенсацію. Під час підготовки й прибирання приміщення для виставки витинанок і простору під майстер-класи люди прямо з вулиці заходили та питали, що тут буде відбуватися. Згодом експозицію витинанок Дарії Альошкіної та дерев’яних випалянок Катерини Гойсак сприйняли як анонс приходу свята у свіжій формі, в оновленому, хоч і багатьом відомому, просторі.

У день Купала перед входом до приміщення розташувався Гордій Старух – майстер народних інструментів, який виробляє сучасні ліри, – та почав грати на своїй прекрасній лірі бірюзового кольору. Згодом молоді дівчата винесли на тротуар свіжоскошені трави та квіти й почали виплітати вінки. До них приєднувалися перехожі з дітьми, а також ті, хто дізнався з Інтернету, що тут буде відбуватися щось цікаве. А всередині тривали професійні майстер-класи з виготовлення народних витинанок, які вела Дарія Альошкіна. На них прийшло також чимало дорослих і менших учасників, здебільшого поляків, зацікавлених цією формою мистецтва. Були чоловіки та жінки, навіть три покоління родичів з однієї родини.

Гордій Старух

– У такий спосіб зачаровуємо та відчаровуємо Народний дім. Відкриваємо двері й виходимо на вулицю зі своєю культурою. Показуємо, що в нас цікавого та творчого відбувається, й запрошуємо до середини. Таку роль має виконувати нове приміщення на першому поверсі. Воно має великі вікна, через які все видно з вулиці. Тут відбуватимуться різноманітні зустрічі й виставки. Хочемо, щоб нас більше бачили й помічали, бо знаємо, що наша культурна пропозиція цього варта, – говорять організатори «Зустрічей на Пограниччі» та члени Перемиського гуртка ОУП.

Собітки в суботу

«На жаль, купальські традиції Надсяння зникли ще перед депортаціями. Тому навіть від прабабусь не могли ми почути про купальські звичаї наших земель, – читає під час головного концерту одна з учасниць гуртів «Добрий час» і «Крайка», які цього року були господарями купальського свята. – Причина в основному в тому, що купальські звичаї мали багато рис, які корінням сягають ще древніх язичницьких часів, тому церква активно воювала з цим святом. Найповніші описи Собітки – так у нас називали свято Купала – можна дізнатися з досліджень Оскара Кольберга. Собіткою звали як свято, так і купальські вогнища, які розпалювали по горах та пагорбах. І саме вогонь (не вода!) – головна стихія цього свята. Це означає, що наші прабабці не пускали віночків по воді й не ворожили на них».

Протягом цілого концерту учасники згаданих вище перемиських колективів живого співу наближували до глядачів купальські традиції різних регіонів України. Говорили про опудало «Купайла», деревце «Мариноньку», символіку вінків, колеса, води та вогню. Співали купальських пісень, заводили хороводи й перегукувалися. Лейтмотивом усього концерту став малий театральний етюд із віночком, украденим із голови дівчат, який переходить із рук у руки. На сцені Народного дому виступили також ансамблі народного танцю з Польщі та України. Усе завершилося традиційним купальським обрядом.

Після концертної частини мала місце розважальна – пікнік у дворику колишньої семінарії на вулиці Баштовій. Були там печений баран, кабан, співи та розваги для дітей. Це важливий, інтеграційний момент для громади.

Слід сказати, що хоча купальське свято в Перемишлі дещо віддалилося від Сяну, його суть, зміст і настрій намагаються зберегти. Театралізований концерт із сильним автентичним акцентом, містично прикрашені інтер’єри, вихід на вулицю з вінкоплетінням зробили «Зустрічі на Пограниччі» подією винятковою, продуманою, різноплановою та привабливою для великої кількості мешканців Перемишля.

Фото Кася Комар-Мацинська та Ігор Горків

Поділитися:

Схожі статті

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*