Олександра Іванюк ■ ПОГЛЯДИ ■ №3, 2020-01-19

9 січня стартував новий цикл зустрічей Літературного клубу «По-сусідські», котрий уже майже три роки функціонує при Українському Домі у Варшаві.

Впродовж цього часу учасники клубу прочитали багато важливих для польсько-українського порозуміння книжок, зокрема «Прийде Мордор і нас з’їсть» Зємовіта Щерка, «Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині» Вітольда Шабловського, «Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота» Ярослава Грицака, «Сироп з полину. Вигнані з операції „Вісла” Павела Смоленського. Не оминули й увагою таких важливих українських письменників як Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Юрій Винничук, Таня Малярчук, переклади яких вже з’явилися польською мовою, а також польських репортажистів, котрі зокрема займаються Україною: Катажина Квятковська-Москалевич, Павел Пєньонжек, Пьотр Погожельський, Іза Хруслінська та багато інших. На обговорення клубу потрапили книжки білоруської ноблістки Світлани Алексієвич «Час second-hand (кінець червоної людини)» й «Чорнобиль: хроніка майбутнього», а також книжка відомого американського історика й письменника Тімоті Снайдера «Червоний князь», котра розповідає про незвичайну особистість в історії українського народу – Василя Вишиваного.

Протягом останнього року учасники літклубу двічі взяли участь у програмі «Почитальні» на Радіо ТОК ФМ, де разом із ведучими, обговорювали книжки Сергія Жадана «Інтернат» (котра увійшла у топ-двадцятку книжок до обов’язкового прочитання у 21 столітті за версією польських інтелектуалів), Петра Яценка «Львівська сага» та Світлани Алексієвич «Чорнобиль: хроніка майбутнього». Варто також додати, що учасникам клубу вдалося не лише провести цікаві дискусії про книжки, а й зустрітися з багатьма їхніми авторами – Вітольдом Шабловським, Ізою Хруслінською, Юрієм Андруховичем, Андрієм Любкою, Артемом Чапаєм, Сергієм Жаданом, Пьотрем Погожельським, Петром Тимою, Іваном Байдаком, Любою Якимчук, Евою Сулек, Олегом Шинкаренко, Богданом Задурою, Яцеком Денелем та багатьма іншими.

Не менш амбітними є плани літклубу у новому році, котрий розпочався з книжки польської репортажистки Еви Вінницької «Angole», що розповідає про життя польської еміграції у Великій Британії. Описані авторкою історії  насувають багато паралелей поміж емігрантським досвідом українців у Польщі й поляків у Сполученому Королівстві.

Важливим елементом дискусій у літклубі є власне участь у ній поляків й представників інших країн, котрі тимчасово чи постійно проживають у Польщі. Такі обговорення не лише дозволяють розширити горизонти, а й краще зрозуміти один одного. Нагадаємо, що створення польсько-українського літературного клубу мало на меті покращення діалогу між поляками й українцями, стосунки яких погіршуються з року на рік. Суперечки на тлі різного ставлення до спільної історії й нерозуміння один одного свідчать про необхідність докладати більше зусиль у пошуках взаєморозуміння.

Література є чи не найбільш приємним і дієвим інструментом налагодження діалогу у часи, коли інтернет заливають не лише неперевірені й факти, а й ненависть та ворожнеча, котра щоразу частіше перероджується у фізичну агресію в реальному житті. До Українського дому у Варшаві все частіше навідуються поляки, котрі хочуть особисто познайомитись з українцями й дізнатись про їхнє життя, так би мовити, з перших рук, а не з чуток, міфів чи інтернету. Саме тому живе спілкування, зустрічі й читання книжок видаються сьогодні важливими як ніколи.

Цього року програма літклубу буде не менш амбітною й насиченою, ніж у попередні роки. Зокрема, обговорюватимуться такі книжки як «Забуття» Тані Малярчук, присвячена непересічній і важливій для українців і поляків постаті В’ячеслава Липинського – українського історика польського походження, філософа й засновника українського монархізму. Народившись поляком, Липинський обрав для себе українськість і присвятив усе своє життя служінню українській ідеї. Після кількалітнього очікування на польський переклад, роман Малярчук нарешті вийшов польською мовою у видавництві  Warstwy. Не менш цікавим до обговорення є останній роман Юрія Андруховича «Коханці юстиції», котрий став книгою року ВВС-2018 і теж нещодавно з’явився польською мовою у тому самому видавництві. Учасники літклубу не оминуть увагою й збірку оповідань Андрія Любки – лауреата премії імені Юрія Шевельова за досягнення в галузі есеїстики. Його книжку «Кімната для печалі» у польському перекладі видали Warsztaty Kultury w Lublinie. До цьогорічної програми клубу потрапила також книжка польської репортерки Еви Сулек «Хлопець з піаніно. Про мистецтво та війну в Україні», завдяки якій ми можемо дізнатись який вплив на сучасних українських митців мали протести на Майдані, анексія Криму Росією, війна у Донбасі, а також політика декомунізації. Обов’язковою до читання й обговорення будуть також есеї польської дослідниці, популяризаторки української літератури в Польщі, Олі Гнатюк, зібрані у книжці «Прощання з імперією. Українські дискусії про ідентичність», де авторка прослідковує історію становлення української ідентичності за часів незалежності України.  Не менш цікавим для обговорення є репортаж двох польських журналістів, лауреатів нагороди імені Ришарда Капусцінського за найкращий літературний репортаж Збіґнєва Парафіяновича та Міхала Потоцького «Вовки живуть поза правом. В яку гру грав Янукович?», що представляє прихід до влади й падіння найганебнішого українського президента-диктатора Віктора Януковича, дії якого викликали опір у суспільстві й призвели до Революції Гідності. До програми клубу також увійшла книжка-розмова Ізи Хруслінської з відомим українським істориком Ярославом Грицаком, котра у свою чергу не так давно побачила світ українською мовою – «Розмови про Україну. З Ярославом Грицаком розмовляє Іза Хруслінська». Кілька книжок у програмі клубу будуть присвячені розпаду Радянського союзу й подальшим долям посткомуністичних країн у перспективі польських і західних репортажистів: «Добраніч, пане Ленін» італійського подорожувальника Тіціано Терзані, «Нічого правдивого й усе можливе» британського журналіста Пітера Померанцева, «Біла гарячка» відомого польського репортера Яцека Гуґо-Бадера, а також репортаж Христини Курчаб-Редліх «Головою об мур Кремля». Нагадаємо, що усі зустрічі літклубу відбуваються польською мовою в Українському домі у Варшаві.

Хороші книжки – не лише чудовий привід поговорити про речі складні й важливі. Це також щеплення від пропаганди й потоків дезінформації, адже в людини, яка читає, формується відповідний смак, вразливість та імунітет до спроб затягнути її у фейкову реальність. Люди, які читають, набагато менше піддаються всілякого роду маніпуляціям, їх не приваблюють прості відповіді на складні питання, вони готові докласти зусиль, аби бачити відтінки й розібратись у нюансах. Їх не цікавить перероблений продукт, вони шукають власні стежки до розуміння складних явищ. Як сказав нобелівський лауреат, найтяжчим злочином супроти книжок є не цензура чи спалення їх на вогнищі. Найгіршим злочином є їх нечитання. За злочин цей людина розплачується всім своїм життям. Якщо ж цей злочин робить народ, то він платить за це своєю історією.

Олександра Іванюк

Поділитися:

Категорії : Погляди, Події

Схожі статті

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*