Павло Лоза ■ ПОГЛЯДИ ■ №16, 2020-04-19

«Христос воскрес! Воістину воскрес!» – ці слова цього року в усьому світі лунатимуть у порожніх храмах. Святкування Великодня за нинішніх обставин відбуватиметься вдома і матиме родинний характер. Проте для декого воно може стати більш душевним, ніж досі.  

Через зростання захворюваності на коронавірус та кількості смертей, карантинні обмеження та відсутність можливості безпосередньо зустрітися з близькими, цей Великдень буде іншим. Раніше багато хто не міг собі уявити, що свято може відбутися без процесії довкола церкви, літургії, спільного сніданку з родиною. Проте, на думку отця-митрата Стефана Батруха – пароха греко-католицької парафії у Любліні, нинішня ситуація – це перевірка на рівень релігійної свідомості.

 – Якщо для когось головними є лише обряди та звичаї – дійсно, для нього ці умови є надзвичайними, він може почуватися розгубленим. Однак для людей із вищим рівнем духовності – це не проблема, бо вони й так проживають особисті зустрічі з Богом на інтимному рівні, – вважає отець Стефан Батрух. За словами священика, навіть якщо люди моляться разом, для кожного цей досвід є особистим.

У Світлий тиждень (Великодня неділя і шість наступних днів) люди зазвичай ходили з родинами на кладовища, де поховані їхні близькі, інколи на цвинтарях проходили спільні поминальні служби. Зараз церква не буде проводити такі заходи, поки діятимуть карантинні заборони, і не рекомендує робити це своїм парафіянам.

Парох із Любліна пригадує, що в історії Української греко-католицької церкви у Польщі вже був схожий досвід, особливо у післявоєнний час, коли її публічна діяльність була обмежена. Особливо гостро це відчуло покоління українців, виселених у 1946 та 1947 роках.

– Це не є для мене чимось надзвичайним – коли не можна піти і помолитися на цвинтарі. Ми вже таке переживали. Були часи, коли ми не мали навіть своїх святинь, коли в жоден спосіб не можна було показати свою приналежність до греко-католицької церкви. Єдине, що ми могли робити – збиратися по домівках, таємно слухати літургії по радіо, – розповідає отець Стефан Батрух. – Тоді це було особистим досвідом кожного. Зараз, коли греко-католики можуть вільно демонструвати свою віру, все стало більш рутинним. Ми зустрічаємося, але багато чого один про одного не знаємо, ми далекі одне від одного.

На думку священика, зараз настав час переосмислити багато речей та подумати над тим, якою у майбутньому має бути релігійність і побожність.

– Форма молитви, яку ми використовуємо зараз, і таке святкування Великодня мають свої позитивні сторони, треба лише хотіти їх знайти. У всьому треба шукати щось корисне та добре, – додає парох із Любліна.

***

На сайті УГКЦ у Польщі читаємо, що той, хто не зможе принести в суботу до храму паски для посвячення, або боятиметься прийти туди за нинішніх обставин, може освятити їх віртуально після Великодньої літургії, яка буде транслюватися онлайн в неділю о 9.00 на інтернет-каналі «Twoja TV Przemyśl» (із Перемиського собору) та на каналі «TVP KULTURA» (із Вроцлавського собору). Також це можна зробити під час інших прямих теле- радіо- та інтернет-трансляцій великоднього освячення пасок. Після молитви священика людям пропонують покропити їжу свяченою йорданською водою самостійно у своїх домівках. Тим, хто не матиме змоги це зробити, пропонують розпочати спільний великодній сніданок молитвою, текст якої буде доступний на єпархіальних сайтах (сerkiew.org та cerkiew.net.pl). Молитву повинен провести голова родини або інша шанована в сім’ї людина.

Вроцлавсько-Ґданська єпархія також запрошує приєднатися до онлайн-богослужіння. Для цього треба зайти на канал єпархії на ютубі. Також варто підписатися на нього, аби отримувати повідомлення про майбутні трансляції (детальніше – на сайті cerkiew.net.pl).

Натомість трансляції богослужінь із православних храмів можна дивитися на їхніх фейсбук-сторінках. Каталог трансляцій, що проводяться різними парафіями Польської Автокефальної Православної Церкви, можна знайти за адресою: cerkiew.pl (Transmisje LIVE nabożeństw).

Фото автора статті

Поділитися: