Павло Лоза  ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №23, 2019-06-09

Одним із елементів функціонування кожної неурядової організації є вибори управи та голови. У випадку Об’ єднання лемків – це Х З’їзд. Він відбувся у лютому цього року, і матіеріал про цю подію відкриває весняний номер «Ватри».

Григорій Суханич у статті «Відповідальний за спільне майбутнє» зазначає, що організація має сили і засоби, аби взяти відповідальність за майбутнє лемківської громади. Він– один з кількох молодих лемків, які увійшли до управи організації (Григорій Суханич став також заступником голови ОЛ).

У номері «Ватри» надрукована, зокрема, промова голови Об’єднання лемків Штефана Клапика, якого переобрали на нову каденцію. Звітуючи перед 55 делегатами з’їзду та його гостями, Штефан Клапик розповів не лише про досягнення й успіхи громади, а й про нинішній стан організації та статут. Одним із пунктів доповіді було ставлення членів ОЛ до українства.

«Нікому не наказувал-зме і не наказуєме, би почував себе українцьом. Є то персональне питання кожного з нас», – наголосив голова Об’єднання лемків. Він говорив також про відносини з українським організаціями: «Наші реляції з лемківськима організаціями у Польщи були, сут і будут утримувани на основі взаємной пошани і співпраці на тих на тих нивах, котри сут нам близки, як напр. пам’ят о жертвах помордовних у концтаборі Явожно. Заходимеся і співпрацюєме з тима, з якими ділиме спільну систуму цінности, є то наш свідомий вибір і никому не дає то права на підважання го і творіня фалечних теорій».

Про питання ідентичності згадується також у постановах, яких прийняли делегати З’їзду: «… Ми також висловлюємо занепокоєння з приводу спроб впливу на наше право самовизначення своєї культурної, національної чи мовної приналежності».

У номері можна прочитати також фрагмент статті польського журналіста та письменника Зємовіта Щерека «Walenie głowami przy wstawaniu z kolan» («Биття головами під час вставання з колін»), який публікував тижневик «Polityka». У ній описується дільність православного священика отця Дмитра Сидора — одного з головних русинських діячів в Ужгороді. У 2008 році на «Сеймі» русинів священик оголосив, що Закарпаття скоро проголосить незалежність. Тоді українська преса писала, що священнослужителя фінансує Москва. За кілька років український суд визнав його винним у «діяльності, направленій проти територіальної цілісності України» (з відтермінуванням покарання). Опісля отець Дмитро Сидор з’являвся у Польщі, зокрема у православних парафіях у Бортному, Горлицях та на зустрічах, організованих «Рускою Бурсою».

Редакція «Ватри» не забула також про ювілей професора Володимира Мокрого. 18 квітня керівнику кафедри країнознавства Яґеллонського університету виповнилося 70 років. У статті, присвяченій професору, описана його біографія, наукові досягнення, громадська та політична діяльність, зв’язки з художником Юрієм Новосільським та любов до Лемківщини.

«У зрілому віці Йому близька стала Лемківщина, яка нагадувала втрачену прадідівську Батьківщину. Власне Лемківщину він відвідував і пізнавав, починаючи від місцевих дерев’яних церков. Тут ніби-то рідним селом стало для Нього село Білянка що на Горличчині», – читаємо у статті про Володимира Мокрого.

У номері вийшли також cпомини про покійного отця Владислава Росєцького (служив у греко-католицьких парафіях у Любуському воєводстві та допомагав парафіям у Нижньосілезькому воєводстві), а також спогад про Лідію Курилло, лемкиню з роду Куриллів з Флоринки.

Традиційно у «Ватрі» надрукований перелік подій, якими жила лемківська громада в останні місяці (від січня до квітня), розміщений у «Лемківській хроніці», та чергова частина спогадів про ліцей у Лігниці. У номері можна прочитати про остаткову забаву перед Постом – «Краса традиції» у Лігниці та про те, які культурні заходи взимку та навесні відвідували гості центру ім. Богдана-Ігоря Антонича в Горлицях.

ВАТРА, ВЕСНА №2, 2019, 28 СТР.

Поділитися: