Тарас Терещук ■ ГРОМАДА ■ 2009-07-16
На запрошення Німецького суспільно-культурного товариства Верхньої Сілезії делеґація Катовицького гуртка ОУП 17 червня взяла участь в урочистості вшанування пам’яті жертв табору праці у Свентохловицях -Зґоді. Окрім представників української меншини, на запрошення організаторів прибули представник Єврейського культурного товариства з Битома, представники Руху автономії Сілезії, а також численні гості з Німеччини.
Табір примусової праці у Свентохловицях -Зґоді був створений 26 травня 1943 р., як структурний підрозділ концтабору в Освенцимі з метою забезпечення робочої сили для заводу військової техніки, який знаходився поруч (тепер ZUT “Zgoda”). У таборі перебували військовополонені з усіх фронтів ІІ Світової війни, також солдати радянської армії. Враховуючи те, що значну частку радянських збройних сил складали українці, можна впевнено ствердити, що за колючим дротом цього табору знемагали й вони. Однак на сьогодні немає докладних даних ані про національний склад в’язнів, ані про кількість загиблих у той період.
Після приходу Червоної армії в лютому 1945 р. колишній німецький табір був перетворений на табір примусової праці для “ворогів нової влади” та сілезців, які в період німецької окупації підписали т.зв. “Volksliste”, і підлягав польському Управлінню держбезпеки (Urząd Bezpieczeństwa Publicznego). У період від лютого до листопада 1945 р. через табір пройшло від 6 до 10 тисяч в’язнів, частину яких скерували на роботу в шахти. Важкі умови праці, злиденні харчові пайки, фізичне знущання та повна антисанітарія стали причиною високої смертності серед в’язнів. За офіційними даними ІНП, померло 1855 осіб, хоча деякі дослідники говорять навіть про 2000-2500 жертв. Колишні в’язні в розмовах з представниками української меншини згадували, що тоді в таборі перебували та страждали також українці.
Урочистості проходили перед уцілілою головною брамою колишнього табору. Одна з колишніх ув’язнених, 14-літня на той час Дорота Боречек, наголосила на незадовільному увічненні пам’яті жертв та зволіканні Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва з вирішенням цього питання. Пізніше присутні поклонилися символічній могилі жертв табору на поблизькому цвинтарі в Руді Сльонській Новому Битомі.
Відповідаючи на запитання журналістки про причину присутності українців на цій урочистості, голова управи гуртка ОУП у Катовицях Ірина Ковалик зазначила, що “ми прийшли вшанувати пам’ять усіх жертв цього табору, зокрема українців, які страждали в ньому як за німецької окупації, так і в післявоєнний період; так само, як ушановуємо щороку в Явожні пам’ять українців та представників інших національностей…”
“Наше слово” №29, 19 липня 2009 року {moscomment}
