«Чорнобиль» (Chernobyl)  –  американсько-британський міні-серіал. Режисер: Юган Ренк,  сценарій: Крейг Мезін. У головних ролях: Джаред Гарріс, Стеллан Скашгорд, Емілі Вотсон. Перший показ українською: 7 травня 2019 року. Кількість сезонів: 1. Кількість серій: 5.

Цієї весни світ кіно сколихнули дві події: вихід останнього сезону неймовірно популярного серіалу «Гра престолів», а також поява нового міні-серіалу американсько-британського виробництва «Чорнобиль» (Chernobyl). Останній, до речі, побив рекорд популярності «Гри престолів» і взагалі був визнаний найпопулярнішим серіалом у рейтингу одного з найбільших у світі сайтів про кінематограф IMDb. Від найпершої серії «Чорнобилю» медіа не стихають, написано вже десятки тисяч відгуків, рецензій і статей. Багато авторів хочуть дати відповідь на одне важливе запитання: чому саме цей фільм здобув таку стрімку світову славу і викликав так багато зацікавлення і дискусій? Варто згадати, що про Чорнобильську трагедію було знято вже багато різних матеріалів, але досі, таким успіхом не користувався жоден. Ми також спробуємо розібратись, що саме робить «Чорнобиль» шедевром.

Насамперед, мені здалась слушною думка, яку неодноразово різні люди озвучували в Інтернет-просторах, про те, що саме зараз врешті людство готове осмислити проблему і масштаби Чорнобильської аварії. Останнім часом, дуже актуальним і навіть модним є дбати про екологію, аналізувати, що саме ми можемо зробити, щоб не забруднювати довкілля, робити планету і самих себе здоровішими. У контексті посилення зацікавлення еко-проблемами, питання Чорнобиля прогриміло з новою силою, емоційно переосмислюють наслідки аварії та глибше почали вникати в її масштаби.

Другою складовою успіху стрічки у всьому світі стало те, що  останніми роками великою популярністю користуються серед глядачів фільми та серіали про різні апокаліпсиси, катастрофи, що призводять до цілковитої зміни світу або його кінця. Тільки зазвичай такі  фільми вигадані, фантастичні, а «Чорнобиль», що вписується в апокаліптичну тематику фільмів-катастроф, зачіпає до глибини душі тим, що це правдива історія.

Описані фактори можна назвати першопричинами успіху серіалу, а тепер докладніше про саму стрічку.

            Від перших хвилин першої серії я вдумувалась: як сприйматимуть «Чорнобиль» люди з усього світу, що від аварії на АЕС мають набагато більшу фізичну та емоційну дистанцію, ніж жителі України чи Білорусі? Я намагалась збагнути, що зачіпає у серіалі, якщо історія цієї трагедії – це не частина історії твоєї країни. Не впевнена, що мені вдалось остаточно абстрагуватись і сприймати фільм об’єктивно, адже емоції таки брали верх. А проте, декілька висновків щодо всезагального захоплення «Чорнобилем» вдалось зробити.

            Серіал створений якісно та професійно. В «Чорнобилі» досконало відтворена радянська епоха, до найменших деталей представлена атмосфера та аура показаного часу: архітектура, умеблювання, зовнішній вигляд героїв – увесь фон просто вражає своєю правдивістю і органічністю. У його створенні також брали участь консультанти з України. Варто згадати, що приблизно 70 відсотків зйомок серіалу відбувались в Литві, зокрема на зупиненій Ігналінській атомній електростанції,  а 30 відсотків – в Україні, наприклад, у Києві.

            У «Чорнобилі» маємо також чудово підібраний акторський склад, мені здається акторам вдалось дуже добре втілитись у своїх персонажів. І знову ж таки, велике браво стилістам, візажистам і іншим членам команди серіалу, що працювали над виглядом героїв. Іноді виникало враження, що на екрані – документальна стрічка із справжніми учасниками «чорнобильських перипетій». Те саме можна сказати про музичне оформлення стрічки. Воно підкреслює тривожну атмосферу серіалу. До речі, у заключній п’ятій серії лунає пісня «Вічная пам’ять», виконана львівських хором «Гомін».

            Мабуть найважливішою рисою серіалу, що зокрема прикувала до «Чорнобиля» глядачів з усього світу, є «людяність» кінострічки. Нас не намагаються вразити неймовірними спецефектами, карколомними скачками сюжету, дивними вигадками. Нам розповідають про одну із найстрашніших подій в новітній історії, показуючи справжніх людей і їх реакції на те, що трапилось. Ми спостерігаємо, як відкриваються різні характери персонажів, їхні сумніви, боротьбу з радянською системою, з несправедливістю, а також іноді внутрішнє змагання із власною совістю, страхами, сумнівами.  Дивлячись «Чорнобиль», ми розуміємо, що те, що відбувається на екрані – це реальність, яку нам законсервували у фільм, а тепер показують і тому це так вражає, тривожить, розворушує в глядачеві багато емоцій, питань.

            Мабуть не варто багато писати про те, яким важливим для України є те, що серіал прогримів з такою потужністю. Врешті, Чорнобильською трагедією зацікавився увесь світ, ті люди, які раніше про це нічого не чули, почали поглиблювати свої знання про катастрофу, побачили усі її масштаби. Завдяки п’ятьом серіям, світ довідався правду, зокрема про діяння радянської влади у цій ситуації і приховування нею страшних наслідків аварії.

            До речі, у Росії збираються зробити свій серіал-відповідь про Чорнобильську трагедію, де, як подейкують, провина за катастрофу буде перекладена на представників іншої країни, ймовірно США.

            В основі сюжету серіалу – книга білоруської письменниці, лауреатки Нобелівської премії Світлани Алексієвич «Чорнобильська молитва». Цей твір побудований на спогадах-розповідях свідків Чорнобильської аварії.

            Я ж, переглядаючи «Чорнобиль», часто згадувала книгу української відомої дослідниці Тамари Гундорової «Післячорнобильська бібліотека: Український літературний постмодерн», яка вийшла ще у 2005 році. У своєму дослідженні науковиця пише про не фізичні наслідки Чорнобиля, а філософські, духовні. Вона роздумує над тим, як Чорнобильська катастрофа вплинула загалом на розвиток української культури, зокрема літератури.     Дуже цікаво справді задуматись: чи розвивалась би історія України якось по-іншому, якби не трапився з нами Чорнобиль. Сила серіалу власне в тому, що він повертає нас до Чорнобильського наративу і спонукає проникнути в нього глибше.

            Багато задаються питанням: чому серіал такого масштабу зняли не українці? Тут важко дати однозначну відповідь. Можливо, ми ще не готові до цього. Найважливішим є інше – світ виявився готовим почути правду про Чорнобиль і він її не просто почув, але й сприйняв.

Фото зі сторінки серіалу українською мовою у Вікіпедії

Поділитися: