«СКАЙ», нові митці та дискусія про українську ідентичність

ПОДІЇ ■ №47, 2018-11-25

16-17 листопада у Ґданську відбувся 42 український молодіжний фестиваль «JarmarockFEST». На найбільшу музичну подію року українців у Польщі прийшло понад вісімсот глядачів. Організатори зробили акцент на авторській творчості молодих митців. Різні за стилем виконання і жанровим напрямком музиканти професійно заграли в спільному концерті, а в залі свої роботи показували молоді дизайнери та художники. Хедлайнером суботнього концерту був відомий український гурт «СКАЙ», який зіграв композиції зі свого нового альбому «Рідкісні птахи». Інтелектуальною складовою фестивалю стала дискусія про українську ідентичність у Польщі.

Гурт «СКАЙ» та глядачі. Фото: Дарій Котовський

«Концерт для мене – це вже другорядна справа. Я їду на „ярмарок”, щоб раз на рік зустрітися зі своїми друзями з усієї Польщі», – зізнається Ярослав Набережний, який живе в Кошаліні. Він – випускник української школи в Білому Борі. У п’ятницю і в суботу Ярек, як і більшість відвідувачів фестивалю, спілкується з людьми, які приїхали до Ґданська з різних міст. Хлопець зустрічає друзів з Перемишля, які зараз навчаються і працюють у Кракові. Вони розповідають, що познайомились ще в шкільні роки, коли учні однієї школи відвідували іншу з нагоди якоїсь події.

Марта Гудко зі Слупська – також випускниця білоборського ліцею – приїхала на „ярмарок” вже 14 раз. Вона також вважає, що ця подія – більше, ніж музика: «Це момент, коли ми всі: українці з Польщі, а тепер і наші співвітчизники з України – можемо зібратися і поспілкуватися. Цього року мистецькі досягнення українців на фестивалі показані більш різносторонньо. Тут проходять, наприклад, художні заняття, де учасники створюють нові картини, а дизайнери проектують», – додає дівчина.

І справді, упродовж двох днів, паралельно з музичними виступами, у головній залі митці різних напрямків: декупажу, скульптури, дизайну, малюнка – прямо на місці створювали нові роботи. Ці авторки – Оксана Ніконьчук, Емілія Пиж, Оксана Крет-Івасій, Лілія Мачуля, Іраїда Гуньчак та Дарія Олійник. Львівська стріт-артистка Богдана Давидюк намалювала на одній зі стін графіку за мотивами «ярмарку». Нарикінці другого дня гості вже робили на фоні стіни спільні фотографії. Поруч зі сценою знаходились два великі екрани, на яких можна було побачити, як митці розповідають про свої роботи, процес їх творення.

Фоторепортаж із 42-го “Ярмарок Фесту”.

Суботній день розпочав перфоманс  театру «Навпаки», що символізував натхнення сучасного митця та його творчі пошуки. Музичну програму двох днів склали гурти з України та Польщі. Це – вже добре знані публіці «Надія» (Шпротава), «Хата Вуя Бена» (Ольштин), «Dollars Brothers» (Горлиці), «Карпатіан» (Ольштин), діджей Danny V. Уперше на „ярмарку” виступив гурт «ІСПАНІЯ» з Києва та гурт «Рибонька» зі Львова. Ведучі Оля Котовська та Аня Петрецька перевтілилися в бабусь, які збираються на „ярмарок”.

Голова Поморського відділу Об’єднання українців у Польщі Єлисавета Кремінська розповідає, що завдання, які ставлять перед собою організатори, – розкривати і допомагати розвиватися новим українським талантам. Уперше на «ярмарку» відбувся також концерт ЛАЙФ (LAJF), у якому разом заграли нові українські виконавці у Польщі: вони презентували тільки власну музику. Цікавим було те, що всі музиканти грають і співають у зовсім різних стилях, але під час спільного музичного шоу це вилилось у потужний і вибуховий виступ.

Наприклад, класичний вокал Ганни Текучевої з Луганщини в поєднанні з нотками джазу і рокового аранжування дали містичний ефект рок-опери. У концерті взяли участь Іван Краченко, Катерина Феснак, Юлія Ющак, Оксана Река, Євген Коваленко, Ксенія Кисиличин, Орест Драгуш, Гнєвомір Томчик, Анна Стела та Патрик Вальчак (який був також аранжувальником дійства). Раніше всі музиканти провели тиждень у літній школі, де разом створювали нові композиції. Ідея такої школи належить Дарії Пеленській та Оксані Терефенко. (Більше про цю літню школу ми писали в № 45 «НС»).

Хедлайнером суботнього концерту був гурт «СКАЙ», який виконав пісні з нового альбому «Рідкісні птахи» (рецензію на альбом читайте в № 36 «НС»), а також старі хіти, на які безумовно чекали прихильники: «Тебе це може вбити», «Best friend» та інші. На закінчення концерту Олег Собчук заспівав пісню Тараса Петриненка «Україно», і в залі з’явився синьо-жовтий прапор. Вже традиційно музиканти зробили спільне фото з публікою.

Відкриттям «ярмарку» безсумнівно став гурт «Рибонька» (Львів). Солістка Ксеня Кисиличин – доволі зріла музикантка як на свій досить юний вік: дівчині трохи більше двадцяти. Особливий стиль виконання, авторська музика та цікаві тексти дуже органічно поєднувалися з деякою безпосередністю і щирістю членів гурту.

«Колись на „ярмарках” було більше людей різного віку, тепер стало більше молоді», – зазначає Богдан Лоза, який був одним з перших організаторів цієї події. – «Може, колись концерти виглядали скромніше, це був лише один день, ми проводили їх у залі Ґданського університету, а зараз вони проходять у клубі – це вже вищий рівень». Серед гостей і справді переважає молодь, але загалом – тут багато людей різного віку, особливо на перших частинах концертів, коли в залі ще розставлені крісла. Пізніше їх забирають, аби було більше місця для танців.

Організатори переконують, що аксіома «ярмарку» – те, що тут немає «немолодих» людей. «У нас молодь – це всі люди віком від 1 до 101 року, або й до 111 років», – кажуть вони, тепло називаючи старше покоління «старшою молоддю».

Важливим елементом фестивалю була дискусія «Українська ідентичність: сіль в оці чи сіль життя?». Модерувала подію культурознавчиня і журналістка «Нашого слова» Кася Комар-Мацинська. Кася раніше жила у Ґданську і допомагала організовувати «ярмарки». Тепер вона переїхала з сім’єю до Перемишля, проте і звідти привозить свіжі ідеї та допомагає творити фестиваль. На дискусії зібралося близько двадцяти учасників, а розмова була дуже динамічною та продуктивною. Українці з Польщі та України розмірковували про те, що формує їхню ідентичність, як зберегти українську мову серед молоді, говорили про досвід кашубської спільноти, про травму переселення, а також про брак нових лідерів у громаді (більше про дискусію читайте в наступному номері газети).

Одна з організаторок і співведуча фестивалю Катерина Бродовська вважає, що «ярмарок» стає відкритішим, його творці починають більше експериментувати: «Це захід, який проводиться понад 40 років. Раніше це була більш закрита вечірка „для своїх”. Зараз є амбіція стати справжнім фестивалем, хочеться дивувати людей».

Під час концертів також відбулася збірка коштів на реабілітацію українських воїнів в осередку «Добрий брат» в Осєку.

Поділитися:

Схожі статті

Перспективи української громади: думки активістів з Любичі-Королівської та Ґданська

Орест Лопата ■ 30-ліття ОУП ■ №25, 2020-06-21 Після 1947 року Любича-Королівська стала на східних рубежах Польщі своєрідним «українським островом Робінзона Крузо». І сьогодні...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*