Павло Лоза ■ УКРАЇНА-ПОЛЬЩА ■ №8, 2016-02-21
У місцевості Кутно (Лодзьке воєвідство) невідомі побили групу українців, які працюють у місцевій фірмі. Деяким жителям міста прикро з приводу цього інциденту, інші ж настроєні проти українців. Чи насправді українці – це загроза для польського ринку праці?
«Забирайтеся звідси… »
Випадок побиття українців, про яке першим повідомив польський телеканал TVN24, мав місце 17 січня цього року. На територію комплексу, де живуть українці, вбігло кілька людей у масках. Чоловіки били ногами у двері. Зустрівши одного з жителів, Олега (39 років), вдарили його палицею по голові, після чого той упав. Нападники увірвалися в будинок, де накинулися на групу з чотирьох чоловіків і двох жінок. Їх били кулаками й ногами. Внаслідок нападу Олег з травмою голови потрапив до місцевої лікарні.
Поліцейські затримали шістьох учасників нападу, ще одного спіймали самі потерпілі. Винуватці – місцеві мешканці віком від 23 до 39 років.
Польські адміністратори комплексу розповіли, що за три дні до цієї події хтось кидав камінням у двох українок.
Тоді теж на стінах комплексу, де проживає близько 120 українців – працівників місцевих підприємств, теж з’явилися образливі написи: «Польща для поляків», «Забирайтеся звідси, українські кур…» та інше.
За інформацією Окружної прокуратури міста Лодзі, затриманим загрожує до п’яти років позбавлення волі, оскільки їх звинувачено в нападі на ґрунті етнічної ненависті.
Кутно – це місцевість, у якій проживає 50 тис. осіб. Ставлення до українців тут неоднозначне. Одні говорять, що їм прикро через цей інцидент, інші пояснюють, що українців у містечку забагато, до того ж вони погоджуються працювати за половину ставки, тому й не дивно, що люди не надто люблять українців. Таке ставлення до громадян України часто виникає там, де вони появляються. Чи дійсно українці забирають полякам працю?
Є праця. Де люди?
Говорячи про ринок праці, часто маємо ситуацію, коли українці не відмовляються працювати «на чорно» або за нижчу ставку. Інколи роботодавцеві вигідніше прийняти на роботу українця навіть з огляду на менші витрати, пов’язані з договором. Буває так, що українці погоджуються працювати на пів ставки, а другу частину ставки отримують «у конверті». Але роботодавці приймають українців на роботу теж з огляду на їхні якості, а саме солідність і чесність. Роботодавці розуміють, що українці мусять утриматись у Польщі самі, а й реґулярно посилати гроші родині в Україні. Тому їм і довіряють.
Щораз частіше підприємства самі шукають працівників саме з України. Таким прикладом може бути фірма «Друтех» у Битові (Поморське воєвідство), яка займається продукцією вікон. Саме місто нараховує 18 тис. жителів, а на фабриці працює тисяча його жителів і стільки ж людей доїжджає до праці з приміських місцевостей. Через зростання попиту на вироби фірми та збільшення продукції почало бракувати рук до праці. Щоб укомплектувати новий персонал, фірма була змушена шукати працівників в Україні. Зараз на підприємстві працює 250 українців, а може будуть наступні. Ставки українських працівників загалом не відрізняються від ставок їхніх польських колеґ. Факт, що бракує рук до праці, виникає з того, що місцевим, а передусім молодим людям, вигідніше поїхати працювати на Захід.
– Волію поїхати на кілька місяців на збори врожаю за кордон, аніж увесь рік працювати тут, та ще й за менші гроші, – говорить Дам’ян, який щороку їздить на сезонні роботи до Німеччини або Голландії.
Пошук фахівців триватиме
У зв’язку з невідповідною освітою кандидатів і масовою міґрацією польських висококваліфікованих фахівців за кордон польські фірми змушені шукати компетентних працівників. Тому експерти і підприємці прогнозують істотне збільшення зайнятості іноземців. Думкою керівників провідних фірм, підприємств та фахівців поцікавилося інтернет-видання www.pulshr.pl. Думки експертів показують, як це впливатиме на економічну ситуацію країни і чи знайдеться на новосформованому ринку праці місце для українців.
«Протягом останніх п’яти років Польща прийняла півмільйона заробітчан з України. Я переконаний, що більшість поляків цього навіть не помітила. Фактом є, що до 2050 року Польща зобов’язана прийняти від 5 до 7 мільйонів міґрантів. Я глибоко переконаний, що це повинні бути українці, білоруси та в’єтнамці, які дуже добре зарекомендували себе на польському ринку праці», – говорить Цезарій Казмерчак, керівник Спілки підприємців і роботодавців, якого цитує портал.
Перелік професіоналістів, яких шукають фірми в Польщі, залишається незмінним протягом останніх кількох років. Це кваліфіковані фізичні працівники, торгові представники, інженери, техніки, водії, бухгалтери, програмісти, спеціалісти у сфері ІТ-технології тощо.
За інформаціями, поміщеними на сайті, 2016 р. 12% польських підприємців декларує свою готовність працевлаштувати іноземців.
«Пов’язане це з тим, що в Польщі бракує досвідчених фахівців з різних галузей, відтак керівники фірм будуть вимушені шукати працівників серед міґрантів. Крім того, варто пам’ятати, що іноземці доволі часто йдуть працювати туди, де поляки не хочуть. Самі ж поляки повинні про це пам’ятати і не вбачати в еміґрантах загрози для себе. Вже тепер у Польщі працює понад 400 тисяч українців. І ця кількість буде лише зростати», – пояснює на порталі Кшиштоф Інглот, офіційний представник Work Service в Польщі.
Варто пригадати, що спілка підприємців та роботодавців Польщі в січні цього року сама виступила з заявою надати право постійного проживання всім українцям, білорусам та в’єтнамцям. На їх думку, тепер польській економіці дуже потрібні еміґранти.
Cтатистики за міґрантами
Часто думки фахівців-економістів відрізняються від поглядів політиків. Голосно в Польщі прозвучали слова прем’єр-міністра РП Беати Шидло про «близько мільйона біженців з України». Пригадаймо, що про це голова польського уряду заявила в січні у Європарламенті у Страсбурзі. Тоді прем’єр Польщі прокоментувала небажання уряду брати участь у програмах ЄС з приймання міґрантів.
«Я маю глибоке почуття відповідальності не тільки за те, що відбувається в Польщі, але й за події у Європі. Ви говорите про міґрантів. Це дуже серйозна проблема. Польща прийняла близько мільйона біженців з України – людей, яким ніхто не хотів допомогти…», – заявила у Європарламенті прем’єр-міністр Польщі.
Можна додуматися, що така стратегія – це тільки спосіб, щоб відмовитися від приймання міґрантів із Сирії, що було однією з передвиборчих обіцянок «ПіС» (Prawo i Sprawiedliwość), з якого у виборах балотувалася Б. Шидло.
Хоч слова прем’єр-міністра швидко звірили у справжності (статус біженця за останні два роки в Польщі отримало тільки троє громадян України), то, як зазначають експерти неурядового сектора, такі слова можуть розбуджувати ворожість у польському суспільстві до міґрантів з України.
– Люди не є свідомі, що особи, які приїжджають до нас працювати і мають право на тимчасове перебування, не мають можливості користуватися соціальною допомогою, – говорить Ісмена Сааді, юрист Товариства юридичної інтервенції. – Переважно не розрізняємо того, чи хтось є біженцем, чи міґрантом. Тому всякого роду неточні вислови політиків творять погану атмосферу навколо міґрантів, а суспільство починає бути проти них.
В тому, що саме політики часто доливають олії до вогню, переконуються й самі поляки, які виїжджають за кордон, зокрема до Великобританії. Не раз у польських медіа говорилося про неохоту до поляків в Англії. Пригадаймо, що самі поляки організовували теж маніфестації, під час яких закликали британських політиків, щоб вони перестали послуговуватися поляками в політичній передвиборчій грі і не звинувачували громадян Польщі у всіляких внутрішніх проблемах держави. Так було, зокрема, перед виборами в Англії 2014 р.
Коли не можуть політики, то часто міґрантів захищають факти. Наприклад: за даними Національного банку Польщі (NBP), за третій квартал 2015 р. українці вислали з Польщі в Україну 2,3 мільярда зл. Звичайно, можна сказати, що вислані гроші за кордон Польща втратила. З іншого боку, тільки в Підкарпатському воєвідстві українці, які приїжджають на покупки до Польщі, останнього року залишили більше як 2 млрд. зл.
Тому можна вважати, що українці, які приїжджають до Польщі не тільки по товар, але й тут працюють і платять податки, таким чином лише підсилюють економіку польської держави. ■
