Перший український флотоводець – Сидір Білий

ІСТОРІЯ ■ №3, 2019-01-20

Історія Севастополя як сучасної військово-морської бази, анексованої Російською Федерацією в 2014 році, розпочинається з Дніпровської флотилії. У 1783 році вона першою зайшла в Ахтіарську бухту. Командував флотилією український кошовий отаман Сидір Білий. Отже, військово-морські сили України, а також головна база Чорноморського флоту починались із Сидора Білого. На жаль, його ім’я довгий час було несправедливо забуте.

Фото з Вікіпедії

Спершу він служив осавулом Запорізького козацького війська, потім був підполковником російської армії та першим кошовим отаманом Чорноморського козацького війська.

Відомий козак народився на Херсонщині 1716 року (за іншими даними – на рік пізніше). Точної інформації про дату та місце його появи на світ досі не встановлено. Вперше ім’я Сидора Білого з’явилося в документах Запорізької Січі, датованих 1768 роком. Тут він уже значиться «військовим осавулом». Сидір Білий відзначився під час російсько-турецької війни. Та війна закінчилася через 4 роки – тоді Росія отримала землі від Бугу до Дніпра.

Козаки для перемоги Російської імперії зробили дуже багато. Тож сподівалися отримати за це в користування частину нових земель – замість відібраних на Січі. Щоб обговорити це питання, в столицю Росії під керівництвом Сидора Білого відбула авторитетна делегація. Але в Санкт-Петербурзі козаків спіткала невдача. І, поки запорожці поверталися, Катерина ІІ своїм указом взагалі ліквідувала Січ. У момент розгрому козаччини Сидір Білий був іще в дорозі додому. Це, очевидно, врятувало його та інших членів делегації від можливої смерті.

Після ліквідації Запорізької Січі Росія знову згадала про козаків і почала заманювати їх для допомоги імперії, обіцяючи у відповідь привілеї. Усе це робилося задля однієї мети — не допустити переходу козаків на бік Туреччини. Козацьких старшин почали приймати на державну службу, їм присвоювали армійські звання й виділяли землі. Білий став власником 9000 десятин наділу в районі теперішнього Донбасу і 60 десятин населених територій на річці Інгулець.

Отримані матеріальні блага і почесті не вплинули на рішення Сидора Білого відродити українське козацтво. У 1784 році він подає клопотання на ім’я імператриці про дозвіл сформувати козацьке військо за зразком Донського з козаків Новоросійського регіону. Відповідь зі столиці була позитивною, але через різні причини задумане не вдалося втілити в життя.

Другу спробу він реалізує під час відомої подорожі Катерини ІІ до Криму. У Кременчуці старшини передали цариці прохання про організацію «війська вірних козаків». Оскільки тоді передбачалася нова війна Росії з Туреччиною, імператриця одразу дала згоду на нову мобілізацію колишніх запорожців. Російська імперія хотіла використати козаків як живий щит у потрібний момент, заохочуючи десь обіцянками, а десь і подачками. До 1788 року у військо козаків зголосилися 600 добровольців. Інші не повірили вербувальникам і навідріз відмовилися служити Катерині ІІ.

Сидора Білого вибрали кошовим отаманом, а місцем збору і дислокації коша стало урочище Василькове на річці Буг. Навесні того року турецький адмірал Гасан-Паші скерував свою ескадру зі ста кораблів на Херсон. Він планував знищити базу, де будувався новий флот. Проти турків спорядили Дніпровський парусний флот Пола Джонса, галерний флот принца Нассау і Козацьку флотилію під керівництвом Білого. 7 червня в Дніпровсько-Бузькому лимані відбулася кривава битва. Незважаючи на численну пере вагу, турки зазнали поразки.

У бою особливо відзначилися козацькі «чайки». Вони були швидкими, вміло брали на абордаж ворожі кораблі різних класів і нищили їхні екіпажі. У цьому морському бою Сидір Білий отримав важке поранення і 19 червня помер. Усі його козаки отримали з царської казни по одному карбованцю.


Поділитися:

Категорії : Історія

Схожі статті

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*