Новий церковний календар: всі або ніхто

ГРОМАДА ■ №51, 2018-12-23

В останній день листопада в ольштинській парафії Української греко-католицької церкви (УГКЦ) відбулися збори Душпастирської ради північних деканатів. За зміни старого церковного календаря на новий висловилося старше покоління і молодше. Люди середнього віку хочуть святкувати Різдво тоді, коли й польська церква.

У цьому важливому заході участь узяли понад сто делегатів парохій північних регіонів Польщі, серед яких священики та монахині. Основною, найвагомішою темою зустрічі була справа збереження або зміни святкового літургійного календаря. Майже дві третини греко-католиків Польщі, зокрема й із Перемисько-Варшавської архієпархії, висловилися за впровадження літургійного григоріанського календаря (тзв. новий стиль – ред.).

Владика Євген Попович на самому початку зустрічі заявив, що зміна традиційного календаря може стати неможливою навіть попри згоду на це двох третин вірних, якщо хоч одна парафія цього не захоче.

Ольштинська зустріч розпочалася літургією до Св. Духа в церкві Покрови Пресвятої Богородиці в місцевому храмі. Потім у прицерковних приміщеннях відбулося обговорення найвагомішої теми зборів –пропозиції змін у літургійному календарі. Особливо велике зацікавлення і пожвавлену дискусію викликали результати опитування вірних Перемисько-Варшавської архієпархії УГКЦ стосовно переходу на григоріанський календар. Від цього залежатиме, як наша церква існуватиме в майбутньому. Опитування проводили священики під час цьогорічних відвідин «по коляді». Результати представляв архієпархіальний економ Михайло Пульковський. У середньому за перехід на григоріанський літургійний календар висловилися майже 67% вірних (66,88%), а за збереження традиційного юліанського неповних 33% (32,89 %).

Найменша кількість осіб, які виступають за зміну літургійного календаря, – це вірні наймолодшого (від 14 року життя) і найстаршого віку (від 78 року). Найбільше зміни підтримали опитані віряни віком від 21 до 45 року життя (понад 70%). Дуже тішить, що найчислнніше за це висловилися мешканці Лемківщини. У парафіях Зиндранова й Височани всі 100% мирян проголосували за перехід на григоріанський календар, у Репеді – 89%, Команчі – 87%, Гломчі – 86%. У цілому Сяніцькому деканаті – це загалом 88 % опитаних. На переселенні рекордсменами, які хочуть оновлення календаря, виявилися парафії в Білостоці – 95%, Острому Барді – 91%, Ілаві – 90%, Венгожеві та Лідзбарку-Вармінському – по 82%. У столиці Польщі, у парафії на вул. Медовій, де вже пробували вводити зміни, – 59 %, натомість при вул. Доманєвській – 40 %. Меншість вірян висловилася за новий григоріанський календар у Ярославі, Хотинці й Годкові – по 43%, у місті Сяноці – 46%, Банях-Мазурських і Браневі – 48%. Порівну розподілилися голоси в Лелькові, Хшанові та Гаях – по 50%). Маленьку перевагу здобули прихильники григоріанського календаря в Асунах (54%) і Перемишлі (60%). Спостерігаючи за підсумками опитування в деканатах, вимальовується ось така картина: у сяніцькому змін хоче майже 88% вірян, ольштинському – 71,5%, венгожевському – 67%, ельблонзькому – 64%, перемиському й краківсько-криницькому – 63%, варшавсько-люблінському – 50%. У середньому за введення нового григоріанського календаря висловилися 66,8% вірян Перемисько-Варшавської архієпархії.

– Наш Собор, який проводив дебати майже три роки тому, висловився, що якщо буде 2/3 вірян за новий стиль, то доведеться вводити новий календар, – нагадав кир Є. Попович.

– Але поки ми спробуємо це зробити, хочемо докладно обговорити, проконсультуватися з вірними і священиками щодо цієї вагомої теми, щоб у нас не розпочалася релігійна війна. Цього не можна допустити. Бо якби виникла така загроза, ми б нічого не міняли. До нового літургійного календаря йдемо всі або ніхто, – продовжував владика. Подальша дискусія, як за участі вірян, так і священиків, виявила, що до
одностайної думки в цьому питанні може бути ще далеко.

Представник варшавської парафії при вул. Доманєвській Петро Петреній підкреслив, що до уваги потрібно брати й думки громадян України, які живуть і працюють у Польщі. Варшавський вірянин не сумнівається, що вони будуть проти змін у літургічному календарі. А якщо рішення про зміну все ж приймуть, то священикам доведеться служити літургії і за старим, і за новим стилем.

«Значна частина вірних, і не лише з України, а й місцевих, радить переходити на новий календар тільки тоді, як це зробить Україна», – підкреслив Петро Петреній.

Лідер Ольштинської парафіяльної ради Іван Курій не мав сумнівів, що «на тих, хто приїхав сюди працювати з України, не збудуємо парафію», отже, треба брати до уваги «думки наших постійних вірних».

– В Ольштині видно, що багато людей – за новий літургійний календар (79% опитаних – прим. автора), – продовжив І. Курій. – Вважаю, що це треба врахувати й перейти на новий календар. Але робити все так, щоб не було війни між прихильниками тої чи іншої позиції.

Бартошицький парох о. Юліян Кравецький підкреслив, що опитування було б ще більше на користь прихильників нового літургічного календаря, якщо брати до уваги лише голоси тих вірян, які постійно є активними членами церковної спільноти, а не тих, які з’являються в храмі раз або два на рік. У бартошицькій парафії за зміни календаря висловилися 80% опитаних вірян.

Гурово-ілавецький парох (66% парафіян – за нововведення) о. Іван Лайкіш підкреслив, що він колись теж був за «рідну традицію».

– Але я бачу, як це ускладнює життя, – продовжив. – Наприклад, парафіянка, яка має свою фірму, мусить в наші свята їхати працювати. Мої діти не завжди можуть приїхати. І це – реальність. Найважливіше, щоб ми всі домовилися, коли хочемо святкувати разом. Бо якщо будемо разом, це додасть нам міці, – наголошував він.

Ельблонзький парох (67% вірян – за зміни) Андрій Сорока, мабуть, єдиний із учасників дискусії, одержав за свій виступ рясні оплески.

– Опитування дає певні вказівки, – розпочав він. – Я вже давно є священиком і пам’ятаю часи, коли в Старгарді-Щецінському та Варшаві пробували вводити григоріанський календар. У результаті, на вимогу людей, мусили повернутися до старого стилю. Нині постає питання: чи міняти щось у нашій церкві? Усе не так просто. Розкол, упевнений, буде. Частина людей відійде від церкви. Нині існує наш, як кажуть у народі, український календар, і він перевірений. Хто хоче приходити до церкви згідно з традиційним старим стилем, завжди знаходить час і приходить. У кожній родині можна влаштувати тоді вечерю, може приїхати дитина, якщо цього захоче. Це неправда, що час біжить нині настільки швидко, що треба все міняти, пристосовуватися. Якщо зважимося на перехід, наступним буде питання польської мови, яку, до речі, вже вводимо під час вінчань, хрестин чи похоронів, бо в цьому є потреба людей, котрі вже забули українську, й присутніх латинників. Я б усе залишив, як є. Час покаже, як повинно бути далі, – заверщив о. а. Сорока Розподілені на групи учасники душпастирської ради ще кілька годин вели дебати щодо питання: вводити чи не вводити григоріанський літургійний календар до УГКЦ? Думки в кулуарних розмовах також були різними. Значна частина членів ради, можливо, навіть більшість, висловлювалася за спільне святкування з латинниками, бо, мовляв, весь сучасний християнський світ святкує по-новому, нам це нічим не загрожує, а навпаки – полегшує життя. У цій групі наводилися озвучені вже аргументи, що діти зможуть приїхати, з праці відпрошуватися не треба, та й більшість опитаних цього хоче. Люди, активні в українському громадському, не лише релігійному житті, були все ж іншої думки. Вони ставили питання: що ж тоді робити з мазурським Хшановом отця Мирослава Ріпецького, до якого люди їздили навіть із Вроцлава чи Щеціна, бо це було «наше, рідне, традиційне»? Нащо великими зусиллями будували свої храми, якщо тепер хочемо уподібнитися до латинників, які, ще тоді, кілька десятків років тому, переконували, що не варто будувати своєї церкви – у костелах є місце для всіх, а мову Бог «зрозумє»?

– Я дуже добре пам’ятаю, як мої батьки і батьки дружини відстоювали ідею створення свого храму, як їх від цього відмовляли й лякали, – говорить Михайло Зубальський, представник парафії з Доброго Міста.

Що ж ми їм і всім, хто відстоював і віддавав життя за рідну землю, мову, церкву, традиції і звичаї, скажемо, коли опинимося поряд із ними?

Понад 70 років зберігали себе, бо маємо свою церкву з власними традиціями, календарем і споконвічними звичаями. Мені хотілося б знати, скільки наших священиків – за новий календар, а скільки – за збереження традиційного, – сказав він. – Маємо усвідомити, що ми збереглися як українці, як греко-католики завдяки своїм традиціям, вірності церкві, пам’яті предків. Тепер чомусь хочемо це все перекреслити.

А якщо вже зважимося на цей крок, то тільки разом із церквою в нашій духовній батьківщині Україні, – продовжував М.Зубальський. Українська греко-католицька церква не переходитиме на григоріанський календар. Про це заявив на прес-конференції глава УГКЦ блаженнійший Святослав Шевчук, коли все частіше почало виникати це питання. Він ствердив, що «для цього немає передумов і вагомих причин» (джерело: http://credo.pro). «Ми поки що не бачимо необхідних передумов, а також необхідного консенсусу ні серед нашого єпископату, ні серед нашого духовенства й вірних для того, щоб перейти на григоріанський календар в Україні». За його словами, до вирішення цього питання слід підходити зважено. Бо навіть перехід на новоюліанський календар – коли Різдво святкується за новим стилем, а Великдень – за старим, може призвести до непорозумінь у церкві та розколу.

Під час згаданої веб-конференції Святослав Шевчук висловився також про спроби переходу УГКЦ на григоріанський календар поза межами України. «Запровадження календаря свідчить, що воно не було основним інструментом зближення чи єдності церкви. Це радше питання внутрішньої дисципліни, яке може сприяти єдності, а може стояти й на перешкоді», – сказав він. Блаженнійший Святослав зазначив, що частина УГКЦ у деяких державах перейшла на новий календарний стиль, проте це призвело до поділу парафій… Ми маємо випадки, коли парафія живе за різними календарями. І бідний священик з однією частиною громади мусить співати «Христос Воскрес», з іншою – проводити Страсні богослужіння», – зауважив предстоятель.

Непросту ольштинську дискусію підсумував кир Євген Попович: «Якщо знайдеться хоч одна парафія, яка відмовиться від переходу на григоріанський календар, то не буде ніякої зміни. Або всі, або ніхто. Хай церква дозріває до такого рішення». Незабаром у цій справі збереться Собор УГКЦ.

Поділитися:

Схожі статті

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*