Серед запрошених гостей в журі засідав відомий український письменник Сергій Жадан, з яким відбулася літературна зустріч.

Крім нього, виконавців оцінювали такі майстри, як режисер, актор, автор пісень Анджей Ґловацький та письменник, літературний критик і перекладач української літератури Богдан Задура. Серед співорганізаторів було Українське товариство, а на ґала-концерті співав місцевий український фольк гурт “Хвиля”.
У конкурсі авторської пісні з української літератури ІІ нагороду (першої журі не присудило) отримала Кінґа Лесик з Люблина, у конкурсі авторської пісні з польської літератури нагород не було, у конкурсі слова І нагороду з української літератури отримав Матеуш Дзіковський з Островця-Свентокшиського, з польської літератури – Тетяна Сосновська з Луцька. Більшість творів учасники виконували в перекладі.
Зустрічі майстрів слова – це не лише конкурс. Манери декламування в Польщі та в Україні суто відрізняються. Польські артисти намагаються широко інтерпретувати як поезію, так і прозу з кторськими вкрапленнями. Це було яскраво видно, коли одна з учасниць вільно розповідала поему Шевченка. В Україні надалі побутує штучна статична пафосна поза під час декламування. Крім цього, журі звертає увагу на те, що в Україні замало сучасної літератури береться до уваги при виборі творів до конкурсу. Тому в Люблині учасники мали нагоду вправлятися з таким метром театру, як Анджей Ґловацький. Він і допоміг польським та українським конкурсантам повчитися сучасної інтерпретації творів, що було видно на ґала-концерті. На ньому самі артисти були живою сценографією, а музики схилялися до манери аванґардного композитора Джона Кейджа, століття якого нещодавно святкували в Люблині.
А все почалося від того, як відповідальна за захід завідувач відділення культурної освіти в Центрі культури в Люблині Анна Кравчик сім років тому спільно з Григорієм Купріяновичем проект популяризації української літератури винесли на рівень воєвідства. Згодом конкурс став усепольським, а потім – і міжнародним. Як розповідає А. Кравчик, українці спочатку займалися лише класичною літературою, їхнім завданням було дати також польську сучасну літературу в українськомовному перекладі. Крім того, в Луцьку, місті-партнері Люблина, відбувалися майстер-класи з інтерпретації декламованих творів, щоб утекти від класичного декламування. Тим самим рівень українських виконавців зростає.
– Після спільних майстер-класів бачимо: цього року рівень українських виконавців так вже не відрізняється. Ці одиниці стають емісарами, які будуть навчати в Україні, – говорить А. Кравчик. Класичну літературу, за її словами, можна широко показати, що вона відкриває шлях до освіження погляду на цю літературу. – Б. Задура також казав, що іноді завдяки інтерпретації молодих людей він сам інакше бачить чи то Шевченка, чи Жадана, Андруховича, коли їх перекладає. А тут ще глибше їх зрозумів під час інтерпретації молодими, – підсумовує А. Кравчик.
Уперше на конкурсі журі оцінювало виступи учасників безпосередньо й відкрито. Кожен міг прислухатися й повчитися. Тим самим увесь проект мав форму постійного майстер-класу.
На щастя, останнє напруження між містами-партнерами Люблином і Луцьком не вплинуло на культурний захід. Приїхали представники мерії столиці Волині, консули обох держав. Це показує, що політика не впливає на культурні зв’язки між поляками та українцями. Сподіваймося, що так залишиться й надалі.