Національні меншини Польщі стурбовані інформацією про скорочення фінансування

Позиція сторони меншин Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин щодо планів зменшення державного фінансування діяльності, яка спрямована на захист, збереження та розвиток культурної ідентичності національних та етнічних меншин.

Ми хотіли би висловити глибоку стурбованість і обурення у зв’язку з тривожною інформацією, яку останніми днями отримують представники національних та етнічних меншин, а також спільнота, що використовує в Польщі регіональну мову. Ця інформація стосується планів скорочення обсягу коштів з державного бюджету на діяльність, яка має меті захист, збереження та розвиток культурної ідентичності національних та етнічних меншин у 2020 році. Ми були здивовані, дізнавшись, що у прийнятому Радою Міністрів проекті бюджету на 2020 рік на таку діяльність призначена сума, що на понад 1,5 млн злотих нижча, ніж у 2019 та в попередніх роках. З повідомлень, які до нас доходять, випливає, що це може спричинити обмеження фінансування окремих організацій меншин навіть на 30% у порівнянні з бюджетом 2019 року.

Беручи до уваги те, що розмір державного фінансування діяльності, спрямованої на збереження ідентичності меншин у Польщі, цього року становить трохи понад 16 млн злотих і далеко не повністю забезпечує базові потреби цих середовищ, ми як представники меншин у Спільній комісії хочемо виразити свою абсолютну незгоду з планами скорочення коштів на культурну діяльність меншин у 2020 році.

Польща запровадила низку нормативно-правових актів, що стосуються меншин, і ратифікувала багато міжнародних документів, як-от Рамкова конвенція про захист національних меншин або Європейська хартія регіональних мов або мов меншин. Таким чином був чітко визначений напрямок, у якому Республіка Польща хоче рухатися у галузі захисту прав цих громад. Спільноти, представлені у Спільній комісії уряду та національних та етнічних меншин, закликають в дусі європейських конвенцій перейти від антидискримінаційної політики до політики пропагування позитивних цінностей, які є результатом мультикультурного та багатомовного багатства меншин.

Для досягнення згаданих цілей необхідна стабілізація фінансування, що забезпечує можливість довгострокового планування. Як представники меншин у Спільної комісії ми неодноразово закликали до послідовного збільшення призначених на це коштів, аби громадяни Польщі, які належать до національних та етнічних меншин і спільноти, що використовує регіональну мову, мали умови для збереження власної ідентичності, мови та культури. Завдяки цьому стає можливою побудова іміджу Польщі як країни, що може у зразковий спосіб реалізовувати променшинну політику. Повідомлення про плани суттєвого скорочення державного фінансування заперечують ці тези та можуть спричинити втрату шансів досягнення європейських стандартів у галузі захисту прав меншин. Водночас це суперечить політиці збільшення державного фінансування на різні види діяльності. Розмір коштів, призначених у бюджеті на потреби меншин, має враховувати також економічні фактори – рівень інфляції, зміну мінімальної зарплати; тим часом багато років ці питання не розглядалися при плануванні такого фінансування.

Виховання толерантності та відкритості до інших націй та релігій – величезний виклик у кожній країні, і це вимагає участі держави. Меншини, що живуть у Польщі, завдяки своїй позитивній, відкритій позиції, яка допомагає будувати мости порозуміння, за роки своєї діяльності довели, що вони можуть бути рушійною силою у формуванні таких позитивних, відкритих поглядів не лише у своєму оточенні, а й у цілому суспільстві. Сигнал про таке значне скорочення коштів, безумовно, буде сприйматися як недооцінка цих зусиль і може призвести до того, що досягнення останніх років у цій сфері будуть втрачені. Тут варто згадати слова Папи Римського Івана Павла ІІ з його заяви на XXII Всесвітній день миру 1989 року. Він писав тоді, серед іншого, про таке: «Дійсно, повагу для них (меншин), слід розглядати як наріжний камінь гармонійного суспільного співіснування, а також як показник громадянської зрілості, якої досягнула певна держава та її інституції».

Ми закликаємо Раду Міністрів Республіки Польща утриматися від обмеження коштів, виділених з державного бюджету на діяльність, що має на меті підтримку ідентичності меншин у 2020 році. Ми розраховуємо на поступове збільшення цього фінансування та на розвиток стабільної й ефективної моделі культурного життя національних та етнічних меншин у Польщі.

Григорій Купріянович

Співголова Спільної комісії уряду та національних й етнічних меншин, представник меншин,

Варшава, 23 жовтня 2019 року

Wersja w języku polskim

Засідання комісії 23 жовтня. Фото з фб Бернарда Гайди

Stanowisko strony mniejszościowej Komisji Wspólnej Rządu i Mniejszości Narodowych i Etnicznych 
w sprawie planów ograniczenia środków z budżetu państwa na działania mające na celu ochronę, zachowanie i rozwój tożsamości kulturowej mniejszości narodowych i etnicznych

Pragniemy wyrazić nasze głębokie zaniepokojenie i oburzenie w związku z docierającymi w ostatnich dniach do środowisk mniejszości narodowych i etnicznych oraz społeczności posługującej się językiem regionalnym w Polsce niepokojącymi informacjami o planach zmniejszenia wysokości środków z budżetu państwa przeznaczonych na działania mające na celu ochronę, zachowanie i rozwój tożsamości kulturowej mniejszości w roku 2020. Ze zdziwieniem dowiedzieliśmy się, iż w przyjętym przez Radę Ministrów projekcie ustawy budżetowej na rok 2020 na działania te przewidziano kwotę niższą o ponad 1,5 mln złotych niż w 2019 r. i w latach poprzednich. Z informacji, które do nas docierają wynika, iż może to skutkować ograniczeniem środków dla poszczególnych organizacji mniejszości nawet o około 30% w stosunku do budżetu z roku 2019.

Mając na względzie fakt, iż środki z budżetu państwa na działania służące zachowaniu tożsamości mniejszości w Polsce wynoszą w roku bieżącym nieco ponad 16 mln złotych i dalece nie zabezpieczają podstawowych potrzeb środowisk mniejszościowych, jako reprezentanci mniejszości w Komisji Wspólnej Rządu i Mniejszości Narodowych i Etnicznych pragniemy wyrazić zdecydowany sprzeciw przeciwko planom zmniejszenia środków na działania kulturalne mniejszości w 2020 roku.

Polska wprowadziła szereg regulacji w zakresie ustawodawstwa mniejszościowego i ratyfikowała wiele dokumentów międzynarodowych takich jak choćby Konwencja Ramowa o ochronie mniejszości narodowych czy Europejska Karta Języków Regionalnych lub Mniejszościowych. W ten sposób został jasno określony kierunek, w którym Rzeczypospolita Polska chce kroczyć w zakresie ochrony praw mniejszości. Środowiska mniejszościowe reprezentowane w Komisji Wspólnej Rządu i Mniejszości Narodowych i Etnicznych postulują, by w duchu europejskich konwencji przejść od polityki antydyskryminacyjnej do polityki promującej pozytywne wartości płynące z bogactwa wielokulturowości i wielojęzyczności, jaką dają mniejszości.

Dla realizacji powyższych celów konieczna jest stabilizacja finansowania, która daje możliwości długofalowego planowania. Jako strona mniejszościowa Komisji Wspólnej wielokrotnie postulowaliśmy sukcesywne zwiększanie budżetu, by stworzyć warunki dla zachowania własnej tożsamości, języka i kultury przez obywateli RP należących do mniejszości narodowych i etnicznych oraz społeczności posługującej się językiem regionalnym, a przez to budować wspólnie wizerunek Polski jako kraju, który potrafi w sposób wzorcowy realizować politykę promniejszościową. Informacje o planach znaczącego zmniejszenia środków budżetowych są zaprzeczeniem wyżej postawionych tez i mogą prowadzić do zaprzepaszczenia szans na osiągnięcie europejskich standardów w zakresie ochrony praw mniejszości. Jednocześnie stoi to w sprzeczności z polityką zwiększania środków z budżetu państwa na różnorodne działania. Wysokość budżetu na rzecz mniejszości powinna również uwzględniać takie czynniki ekonomiczne jak poziom inflacji czy zmiana wysokości płacy minimalnej, tymczasem od wielu lat te kwestie przy planowaniu tego budżetu nie zostały uwzględnione.

Budowanie postaw tolerancji i otwartości wobec innych narodów, wyznań stanowi w każdym kraju ogromne wyzwanie wymagające zaangażowania państwa. Mniejszości żyjące w Polsce poprzez swą pozytywną, otwartą postawę służącą budowaniu mostów porozumienia przez lata swej aktywności udowodniły, iż potrafią być motorem budowania takich pozytywnych, otwartych postaw nie tylko w swoim środowisku, ale również w społeczeństwie większościowym. Sygnał o dokonaniu tak znaczącego ograniczenia środków z pewnością odebrany będzie jako znak nie docenienia tych wysiłków i może prowadzić do zaprzepaszczenia osiągnięć ostatnich lat w tym zakresie. Warto tu przypomnieć słowa Papieża Jana Pawła II z orędzia na XXII Światowy Dzień Pokoju w 1989 r. Papież pisał wtedy m.in. „Istotnie, szacunek im (mniejszościom) okazywany należy poniekąd uznać za kamień probierczy zgodnego współżycia społecznego i jako wskaźnik obywatelskiej dojrzałości osiągniętej przez dane państwo i jego instytucje”.

Apelujemy do Rady Ministrów Rzeczpospolitej Polskiej o zaniechanie ograniczenia środków z budżetu państwa przeznaczonych na działania służące zachowaniu tożsamości mniejszości w roku 2020. Liczymy na sukcesywne zwiększanie tych środków oraz wypracowanie stabilnego i sprawnego modelu życia kulturalnego mniejszości narodowych i etnicznych w Polsce.

Grzegorz Kuprianowicz
Współprzewodniczący Komisji Wspólnej Rządu 
i Mniejszości Narodowych i Etnicznych, 
reprezentujący mniejszości

Warszawa, 23 października 2019 r.

Поділитися:

Схожі статті

Коментарі

  1. Działania Państwa Ukraińskiego i Berlina wobec polskiej mniejszości nie dzieją się w próżni, musiały spowodować reakcję polskiej strony. Nie zauważyłem w gazecie tekstu o wspieraniu polskiej mniejszosci na Ukrainie przez ukraińskich działaczy.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*