Павло Лоза ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №33, 2019-08-18

Кожного року програма «Лемківської ватри» у Ждині насичена багатьма унікальними подіями, не лише розважального характеру. Однією з них є «Простір слова» авторські й тематичні зустрічі. Для багатьох «ватрян» особливою стала цьогорічна зустріч із Павлом Соколом юристом, який уже 30 років допомагає лемкам боротися за втрачені ліси.

Саме розмову з ним розміщено в найновішому номері журналу «Ватра». У розмові з Григорієм Суханичем юрист розповідає, чому протягом 1520 років польська влада не хотіла визнавати права лемків на втрачене майно та що змінилося після договору щодо цієї справи між міністром середовища й державних лісів та Об’єднанням лемків. Павло Сокіл розповідає також про найбільші нинішні проблеми, пов’язані з одержанням майна або відшкодування.

Другим центральним матеріалом літнього номера «Ватра» можна назвати польськомовний текст (передрук із тижневика «Наше слово») «Bajki dla naiwnych albo Pro Continuum w działaniach politycznych Rusinów». У статті Вітольд Адамський пише про безпосередні атаки представників русинського руху в Польщі на лемків, які ототожнюють себе з українцями та Україною. Автор аналізує медійні вислови, зокрема, активістів організації «Руска Бурса», на тему діяльності Об’єднання лемків та українського націоналізму.

«У пошуках союзників русинський рух насправді нічого нового не придумав, просто часи ся змінили а і люде з ними – як співається в одній з лемківськіх пісень. Ядро, однак, залишилося незмінним – орентація на Росію й антиукраїнські кола в різних країнах. Свідченням цього є контакти «Руської бурси» і деяких парафій православної церкви у Бескидах (наприклад, у селі Бортне) з отцем Дмитром Сидором, відомим активістом «русского міра» з Ужгорода на Закарпатті. Його візити в Горлицях й околиці – доказ того, що старі казки кращі за нові», – пише автор статті. Він звертається також до історії. Зокрема, цитує документи, у яких видно, що польські спецслужби розглядали створення самостійних лемківських структур як метод вигідного для держави контролю над спільнотою.

До історії повертаємося теж завдяки статті про Якова Дудру, лемківського поета з Лося. Лемко писав не лише про село, вечірки, зустрічі та односельчан, але й про чарівників, про сусідів поляків із Ропи, які нападали на лосян, коли ті поверталися з ярмарку.

Звичайно, історія це не все. У журналі розміщено статті про актуальні справи з життя лемківської громади, зокрема, виїзд дитячого ансамблю «Лемківський перстеник» з Гладишова на фестиваль дитячої культури до Ельблонга. У номері також згадується Анна Баняс, яка захистила докторську дисертацію на тему «Тотожність лемків на польській і словацькій стороні Карпат». Молода лемкиня у своїй науковій дільності займається географією розселення лемків. Для написання роботи вона зробила опитування більше 280 жителів Польщі та Словаччини.

Традиційно у «Ватрі» знайдуть для себе багато цікавого випускники ліцею в Лігниці. У черговій частині статей-спогадів про українську школу в Лігниці Адам Вєвюрка пише про вчителя, митрополита Івана Мартиняка. Цей самий автор запрошує на історичну мандрівку Лемківщиною, цього разу до Команчі.

У номері перераховані події, якими жила лемківська громада в останні місяці, «не лем» тими, що відбулися в Центрі культури ім. Б.І.Антонича. Їх розміщено в «лемківській хроніці».

ВАТРА, ЛІТО №3, 2019, 28 СТР.

Поділитися:

Категорії : Лемки

Схожі статті

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*