ЛЕМКІВСЬКА СТОРІНКА ■ №32, 2018-08-12

На початку літа на Лемківщині знімалися кадри до рекламних роликів. Фільм, який записували у Гладишові, має популяризувати ансамбль «Лемківський перстеник», а другий спот запрошував на «Лемківську ватру» у Ждині. Саме інформація про реалізацію відеороликів відкриває літній номер видання «Ватра».

З матеріалу «Вкручени в фільмову тасьму» дізнаємося, що такі відеозаписи молоді лемки роблять уже кілька років. У 2017 р. знімальна група співпрацювала з музеєм лемківської культури у Зиндрановій, у якому записано матеріал, присвячений 70-річчю акції «Вісла». «В фільмі хотіли-зме показати, же хоц пробувано знищити нашу культуру, молоде поколіня лемків дале чує прив’язаня до свого», – читаємо у статті. Відео про виселення лемків, рекламні ролики про ансамбль «Лемківський перстеник», «ватру» у Ждині можна подивитися у мережі Youtube.

У цьому номері журналу прочитаємо теж про інші важливі події з життя лемківської громади. Одною з таких подій, безперечно, є 25-ліття часопису «Ватра». З нагоди ювілею в середині червня горлицький староста Кароль Ґурський привітав редакцію і вручив головному редактору Вікторії Гойсак почесну грамоту.

Червень був важливий і для учнів Комплексу загальноосвітніх шкіл № 4 ім. Б. І. Антонича в Лігниці. Адам Вевюрка
пише про «останній дзвінок» випускників, які цього року здавали екзамени на атестат зрілості, про візит глави УГКЦ Святослава Шевчука у школі, а також про вшанування шкільною молоддю річниці акції «Вісла» і катастрофи у Чорнобилі.

На Лемківщині однією з найбільших культурних подій були «Лемківський кермеш» у Вільхівци і «Лемківська ватра» у Ждині. Про свято у Вільхівці пише Ольга Пиж, яка цього року вперше мала нагоду побачити «закулісний кермеш».
Натомість, Наталя Гладик розповідає про проект тематичних зустрічей, реалізований від 2009 р. на «ватрі» у Ждині. Авторка статті розповідає, зокрема, звідки взялася потреба поставити акцент на подібний проект.

Традиційно у «Ватрі» багато цікавого знайдуть для себе і любителі історичних тем. Серед історичних матеріалів є
стаття про музей-скансен у Зиндранові, який існує вже 50 років. Про його засновника, покійного Ф. Ґоча, пише Стефан Дембіцький. Українець з Ельблонґа згадує, як однієї липневої ночі 1976 р. вони з паном Федором перевозили у музей пам’ятник жертвам Талергофу.

Для читачів цікавою, напевно, буде історія громадянки США Деніс Голден. Жителька Бостону присвятила 15 років, щоб побудувати своє генеалогічне дерево. У 2016 р. завдяки польській фірмі з Америки, яка допомагає людям
віднайти сімейне коріння та родину, відвідала село Криве на Лемківщині. Там народилася її прабабка Анастасія
Бибель, яка після еміграції до Америки уже ніколи більше не відвідала своє рідне село.

Поділитися: