ЛИСТ: Щоб не забули наші внуки

Наталя КляшторнаПОГЛЯДИ2011-01-19

{mosimage}

Восени в центрі с. Маринового на Одещині споруджено знак на згадку про виселення з бойківського села Устянової тодішнього Нижньоустрицького району Дрогобицької області.
У зв’язку з обміном територій між Польщею та СРСР, 1951 р. з гірської місцевості Устянової були виселені 159 родин у степове Маринове – колишню німецьку колонію.

Саме тому пам’ятний знак споруджено зі 159 -ти ґранітних брил, зібраних в од ну скульптурну композицію – потужний моноліт заввишки 4 метри.
– Кожна брила – це родина з Устянової, яку вигнали з рідної землі в незнайомі спекотні степи, – говорить автор проекту Іван Ніточко, який у трирічному віці подолав шлях з рідного села на Одещину. За його словами, увіковічити пам’ять про виселення понад 32 тисяч бойків із 45 сіл він мріяв усе своє свідоме життя. – Діти й онуки переселенців, які народилися в Мариновому, уже вважають себе одеситами, люблять свій край і всіляко сприяють його розвиткові. Проте більшість з них точно не знає перебігу виселення, його причин та наслідків, – каже І. Ніточко. – Минають роки, і я не хочу, щоб лихоліття 1951 р. забулося, хочу, щоб нащадки наших дітей знали, що вони мають бойківський родовід. Саме з цією метою я ініціював спорудження пам’ятного знаку і пишу книжку про пережите моїми земляками.
Пам’ятний знак споруджено на кошти благодійників, дітей та внуків переселених – Олега Ніточка, Ігоря Рим’яка, Олександра та Ігоря Охотів і Володимира Шимка. За творчим задумом та об’ємом виконаних будівельних робіт у сільській місцевості, цей пам’ятник є безпрецедентним проектом.

“Наше слово” №4, 23 cічня 2011 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Погляди

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*