Юзеф Ружанський, Маріола Абкович, Олена Дуць-Файфер ■ ПОГЛЯДИ ■ 2010-10-06
Юзеф Ружанський, директор Департаменту віровизнання і національних та етнічних меншин МВСіА
Це перша комплексна конференція, яка підсумовує дію Закону про національні та етнічні меншини, а також про реґіональну мову від 6 січня 2005 р. На конференції ми дискутуємо про те, що функціонує добре, а що погано, обговорюємо теж можливості змін, покращення праці, організаційні, юридичні і технічні умови. Механізм призначення дотацій та умови співпраці, за які окремі меншини нас хвалили, ми намагатимемося модифікувати, покращувати.
Були пропозиції від меншин щодо юридичної бази, але це питання знаходиться в компетенції Сейму РП. Зокрема, прозвучала ідея перенести справи національних меншин з відомства внутрішніх справ до відомства культури. Ми цю тему вже обговорювали, маємо свою думку, деякі меншини однак вважають інакше. Ці теми залишаються відкритими.
Я був у групах, які підготовлювали проект цього закону, проте я на ці питання дивився по-іншому. Я думав, навіщо створювати новий закон, який збирав би інші закони в одне, наприклад, закон про освіту? Протягом кількох років, зокрема, у Варшаві на центральному рівні цей закон працює і є потрібний. Для відносин між державою і національними меншинами добре, що такий закон існує.
Маріола Абкович, голова правління Об’єднання польських караїмів
Конференція важлива для нас усіх; адже з її допомогою можна показати наші щоденні проблеми. Такі питання ми стараємося вирішувати на спільній комісії чи форумі наших організацій, тож конференція є нагодою поділитися думками, проблемами і спільним методом пошукати розв’язки. Тут я також підбиваю підсумки функціонування нашої організації протягом дії цього закону.
Найважливішим успіхом конференції є опрацювання процедур для проведення найближчого перепису населення. Якщо наші пропозиції будуть прийняті, то думаю, що це буде великий успіх переговорів, які відбуваються під час конференції.
Сам закон є безсумнівно важливим документом для всіх наших громад. Він упорядковує всі юридичні акти, а також визначає юридичну позицію для меншин у польському законодавстві. Він дає можливість використовувати інструменти для ведення нашої широкої діяльності згідно з потребами кожної спільноти, – а ці потреби ми визначаємо самі. Проте кожний документ має свої плюси й мінуси. Недоліки, можливо, будуть виправлені в інших юридичних документах, – але добре мати базу, щоб виправляти
Олена Дуць-Файфер, представниця лемків у Спільній комісії уряду і національних меншин
Форма конференції така, як я передбачала, а проблеми, які на ній порушуються, відповідають тому, чого я очікувала. Крім цього, варто звернути увагу на політичний, позаконференційний нюанс, який пов’язаний з діяльністю спільної комісії. Ідеться про справу перепису населення. Запропонований Головним статистичним управлінням метод встановлення кількості національних меншин став нарешті корисним для нацменшин, що пізніше відіб’ється на образі їхньої ситуації в Польщі. На жаль, становище нацменшин у нашій державі інтерпретують числами. Наша пропозиція, що була схвалена, стосувалася двох питань щодо національної приналежності: ми просили, щоб була можливість подвійної або складної ідентифікації і щоб це такі випадки бралися до уваги як меншинний складник. Це для мене успіх.
З законом про національні меншини я щоденно працюю і проробляю його. У дискусії я також зазначила, що тоді, коли він поставав – при великому політичному тискові, браку згоди і практики співпраці з національними меншинами – цей закон був непоганим. Однак усе ж він має чимало недоліків, головний з яких – це визначення національних меншин, що формує наступні складові та думку про них. Це не тільки акт юридичної реґуляції, це також офіційний документ, який формує усвідомлення того, чим є меншини і як вони функціонують. Цей закон впливає на загальну думку суспільства, а конкретні формулювання в цьому документі зображують меншини, на основі чого виникає ставлення до них. Отже, треба багато виправити. Я внесла пропозицію поправки, яку не відкинули, а навіть схвалили. Це означає, що час змінити ті речі, які викликають суперечність і в яких бракує ясності.
Записав Я. П.
“Наше слово” №41, 10 жовтня 2010 року{moscomment}
