Записав П.Л. ■ ПОГЛЯДИ ■ №15, 2013-04-14
Роман Білас, голова Кошалінського відділу ОУП
Вважаю, що сьогодні, усі вже усвідомлюють: якщо хтось не перекаже свій 1% на конкретну ціль, то ці гроші повернуться до державного бюджету. Серед українців є багато потребуючих, створено теж чимало ініціатив, засоби яких підсилюються саме з фінансових надходжень через цей 1%.
Ми можемо переказувати кошти на конкретну хвору чи постраждалу людину, на Народний дім у Перемишлі, на школи та на багато інших ініціатив – у нашій громаді багато хто потребує фінансової підтримки. Важливо, щоб розраховуючись щороку із власних прибутків, ми скористалися можливістю передати 1% на конкретну ціль. Бо навіть якщо є нас (як показав останній перепис населення) більше 50 тис., то це ще не означає, що всі знають і віддають 1% на потреби нашої громади. Тому важливо в першу чергу дійти з інформацією до якнайбільшої кількості членів нашої громади, а також розвивати співпрацю з організаціями з-поза нашої громади та проводити відповідну рекламу. Якщо говорити про потреби української громади, на які особливо варто спрямувати та зосередити енергію, роботу й рекламу, важливо було б вибрати дві-три цілі: це може бути, наприклад, Народний дім чи українські школи.
Хочу сказати, що, розповсюджуючи інформацію про 1%, ми можемо мати подвійну користь. Для прикладу розкажу про підтримку школи в Білому Борі, якій вже протягом кількох років можна допомагати за посередництвом Фонду «КІВАНІС». У першу чергу діє безпосередня реклама, тобто поширюємо дані білобірської школи серед наших людей. Найкраще розповсюдити таку інформацію через прес-конференцію, внаслідок чого про школу можна буде почути в місцевих мас-медіа – пресі, радіо, телебаченні. При цьому спрацьовує теж посередня реклама: люди бачать, що школа функціонує, а крім того вона має можливість фінансово підтримати учня. Батьки дізнаються, що коли навіть вони фінансово не спроможні, щоб послати свою дитину до школи з гуртожитком, то є змога оплатити їм саме з 1% проживання в гуртожитку, транспорт додому, виділити стипендію. Завдяки цьому деякі учні пішли вчитися саме у школу в Білому Борі. Чергова справа, що можна зробити, – це повідомити молоде покоління, наприклад, через Facebook та смс. Ще інше – надрукувати летючки, які роздаємо під церквами, у домівках, а також під час наших культурних заходів. Як показує досвід, варто мати й «знайомих» бухгалтерів, які допомагають розраховуватися
з податків підприємцям і вписуватимуть 1%, наприклад, на школу в Білому Борі. цього року ми встановили контакти з чотирма бухгалтерськими бюро – і час покаже, яким буде результат.
Треба також зазначити, що наша громада трохи запізно почала займатися цією справою, оскільки можливість отримати 1% існує вже декілька років. Дивлячись на інші організації та фонди, бачу, що розмір фінансування з 1% може бути насправді великим. Для прикладу: «KIWANIS International Klub» у Кошаліні на свої дії зібрав 170 тис. зл., а місцевий госпіс – півмільйона злотих. Оскільки нам самим важко було б творити окремі організації, щоб збирати гроші самостійно, варто приєднуватися з нашими ініціативами до вже існуючих фондів. Але й тут ми повинні пам’ятати, що важливо нам самим звертатися до підприємців, бо кількісно вони віддають найбільше з 1% – ми теж повинні шукати їх, не лише серед нашої громади.
