Більш поділений, більш радикальний Сейм: що вибори принесуть українцям Польщі?

Ігор Ісаєв ■ ПОГЛЯДИ ■ №42, 2019-10-20

У недільних виборах до Сейму без несподіванок перемогу здобула партія «Право і справедливість», яка далі самостійно правитиме країною. Представникам українців Польщі не вдалося увійти до парламенту, натомість до нього увійде кільканадцять радикальних націоналістів. Націоналісти проходять також зі списку правлячої партії, у той час як сила її «проукраїнського» крила зменшується.

Ігор ІСАЄВ, головний редактор порталу українців Польщі PROstir.pl

У момент верстання цього номера не було повних даних з усіх виборчих комісій – тому подані нижче цифри подеколи будуть приблизними. Однак те, чи кандидат, про якого писатиму нижче, пройшов до парламенту, чи ні, уже відомо напевне.

Отже, головна надія української меншини в Польщі – Мирон Сич, котрий ішов останнім номером в ельблонзькому списку «Громадянської коаліції» – здобув 4353 голосів, а отже до Сейму не пройшов. Кандидати, котрі проходили до парламенту зі списку цієї коаліції, мусили здобувати як мінімум 6 тисяч голосів.
Інші українські кандидати з цього списку, Мирослава Керик і Ксенія Довгань-Доманська, здобули прихильність приблизно по півтисячі виборців.

З-посеред приятелів української меншини до Сейму зі списків «Громадянської коаліції» впевнено пройшов Адам Шлапка (у нього майже 50 тис. голосів, це один з десяти найкращих результатів партії), Томаш Сємоняк з понад 30 тис. голосів, відомий українцям Вармії Яцек Протас з 24 тис., Павел Коваль з понад 14 тис., Міхал Щерба з 9 тис. Не потрапив до Сейму відомий українцям Варшави Ярослав Шостаковський, який здобув менше 3 тис. голосів, хоч і проходив з високого п’ятого місця у столиці, де «Коаліція» мала загалом добрий результат. Натомість понад 12 тис. голосів і місце в Сеймі здобув представник «православної» меншини Євген Чиквін з Підляшшя – «Przegląd Prawosławny», у редакції якого він знаходиться, активно критикує незалежність Православної церкви України.
Досить низький результат показали натуралізовані уродженці України у списках «Лівиці», Олеся Івченко і Максим Капланський, вони ледве сягають трьох сотень виборців. Значно більше пощастило представникам української нацменшини в списках Польської селянської партії, Мирославові Машлюху в Слупську вдалося зібрати понад 1,2 тис. голосів, майже півтисячі зібрав Андрій Барна в Новому Санчі.

Націоналісти з «Конфедерації» дочекалися входу в Сейм. Хоча попри високий результат відомого українцям Підкарпаття Анджея Запаловського (бл. 10 тис. голосів), він найімовірніше не потрапить до парламенту. Зате зі списків націоналістів пройшов Роберт Вінніцький (понад 14 тис.), котрий з трибуни Сейму продовжить критикувати українців і Україну.

Більше пощастило критичним до нас націоналістам, котрі пройшли до Сейму за списками переможця, «Права і справедливості». Томаш Жимковський, що кілька років тому з парламентської трибуни говорив, ніби під час церковної процесії в Перемишлі «бандерівці» напали на «польського громадянина», здобув понад 13 тис. голосів і впевнено пройшов до парламенту (зі списків «Конфедерації» з таким результатом він радше би не пройшов). Виборці правлячої партії високо оцінили люблінського воєводу Пшемислава Чарнека, котрий ініціював „нагонку” на Григорія Купріяновича (майже 60 тис голосів, один з десятка лідерів популярності в списку ПіС), а також Маріуша Блащака, що не впустив до Польщі 2016 року український гурт «OtVinta» – Блащак зібрав понад 100 тис. голосів, ставши таким чином другим за популярністю в партії після Ярослава Качинського.

Високі результати здобули приязні «кресовим» середовищам політики Міхал Дворчик (понад 43 тис. голосів) і Ян Дзєдзічак (понад 18 тис. голосів). Порівняно мало здобула авторка рапорту про російські злочини в Донбасі, приязна українцям Малґожата Ґосєвська – у неї 9 тисяч голосів, однак це дозволяє пройти їй у парламент (хоча питання – чи з таким результатом вона продовжить бути віцеспікером Сейму і чи «проукраїнське» крило ПіС-у не поступиться «антиукраїнському»?).

Фото Павла Лози

З-посеред національних меншин традиційно окремим блоком пішли тільки німці. Під час виборчої кампанії комітет німецької меншини заявляв, що розраховує на три місця в Сеймі, проте найімовірніше обмежиться одним. Ришард Ґалля вчергове увійде до парламенту, він здобув понад 13 тисяч голосів в Ополі, Натомість друге і третє місце списку, Зузанна Донат-Касюра і Юзеф Свачина, з понад 3 тис. голосів, отже до парламенту вони не потрапляють.

Попередні результати дозволяють зробити невтішний, проте дуже ймовірний прогноз. Поляризація і непримиренність у польському парламенті – зросте ще більше в порівнянні з попередньою, не найбільш спокійною каденцією. Антиукраїнські політики збільшують свою силу – і хоча відверто такі погляди демонструє лише кільканадцять людей, сила їхнього впливу може бути значно більша. «Українське» питання, особливо в історичній сфері, не викликає великих поділів у правлячій партії, проте воно дуже суперечливе для партій опозиції. Щоб не створювати собі більших репутаційних проблем, опозиція у випадку дискусії націоналістів на українську тему – просто промовчить. «Право і справедливість» цим скористається – послухає націоналістів і запропонує власну, лагіднішу версію якоїсь чергової історичної декларації. Проте обидві версії навряд чи сподобаються Україні і українцям.

Поділитися:

Схожі статті

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*