Великим концертом з участю кількох сотень гостей відзначали в Івано-Франківську 20-річччя лемківської народної аматорської хорової капели “Бескид”.
Творчість колективу розпочалася 1991 р. з ідеї Іванни Сенко, професійного музиканта-хормейстера, випускниці Київської державної консерваторії ім. Петра Чайковського та колишньої викладачки Івано-Франківського музичного училища ім. Дениса Січинського. Її підтримав голова місцевої обласної організації “Лемківщина” Степан Криницький, – розповідає художній керівник капели, заслужений працівник культури України, доцент кафедри народних інструментів і музичного фольклору Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету Петро Чоловський.

– Пані Іванна привернула увагу товариства до створення хорового колективу, який зміг би віддзеркалити багатство та красу рідного краю через пісню, а також зберегти цю спадщину для прийдешніх поколінь. Першим керівником колективу став випускник Київського державного інституту культури ім. Олександра Корнійчука Орест Турок, який працював з капелою п’ять років, – розповідає П. Чоловський.
Колектив уперше вирушив до Польщі 1992 р. Хористи взяли участь у міжнародному фестивалі “Лемківська ватра” у Ждині. Звідти й прилетіла на крилах пісень назва хору: “Бескид”. З того часу капела мала десятки виїздів за кордон, побувала в Зиндранові, Ждині, Горлицях, а в Україні – на Львівщині, Тернопільщині, у Києві. Спів “Бескиду” лунав на фестивалях, концертах, відзначеннях ювілейних дат і державних свят України та Польщі. Колектив тісно співпрацює з всеукраїнським товариством “Лемківщина”. Є при капелі й жіночий танцювальний колектив “Любисток”. А хористи щороку збільшують свій репертуар. Велика заслуга в цьому й пана Чоловського.
– Сам я не маю жодного відношення до Лемківщини, – продовжує розповідь маестро. – Народився та виріс поблизу Калуша, у селі Хотінь, але по-сусідству жила лемківська родина. Навіть певний час з нами в хаті. Я виріс з дітьми родини переселенців Філяків, учився їхньої говірки, а на весіллях чув пісні, тож коли мені запропонували очолити капелу, ані хвилини не вагався.
Поки що П. Чоловський упорядкував та видав кілька збірників, у яких є лемківські пісні в його обробках. Хоча працювати з хористами непросто, адже більшість учасників “Бескиду” не мають жодної музичної освіти, а твори виконують досить складні. Сьогодні репертуар хорової капели налічує понад 100 творів, серед яких – календарно-обрядові, родинні, пісні на слова Тараса Шевченка. Упродовж усього існування проведено понад 200 концертів, серед яких – 65 сольних.
З ювілеєм капелу привітали насамперед священики, які поблагословили хористів. Були й промови від представників міської та обласної влади.
– Капела є символом нашого відродження, – відзначив у привітальному слові голова всеукраїнського товариства “Лемківщина” Олександр Венгринович. – Здавалося, що етнографічна група українського народу – лемки – не підніметься з колін після депортації, що ми пропадемо назавжди. Але ж ні. Тому що є лемки-патріоти, які запалили “Ватру” далеко на нашій рідній батьківщині, тому що є учасники капели “Бескид”. Вони взялися за відродження Лемківщини. Бо наша лемківська пісня, народжена серед гір, зелених лісів, шумливих потічків, є душею народу. І слава тим людям, які це відродили! Гордіться тим, що ви лемки, що підносите на висоти велику європейську культуру, популяризуйте її на всіх материках та континентах світу.