Підручники, конгрес української освіти та перевірки в школах

Григорій Сподарик ■ ОСВІТА ■ №1, 2021-01-03

Освітяни з Польщі та України 19 грудня провели відеоконференцію «Підручники та потреби українського шкільництва у Польщі». Її центральною темою став розповсюджуваний зараз робочий зошит з українознавства «Подорож Україною».

Фото з mon.gov.ua

Зошит вийшов тиражем у 3 тисячі примірників і призначений для учнів I-III класів, але може використовуватися й у старших класах. Окрім сучасного оформлення, цікавинкою видання є хоча б QR-коди. За їхньою допомогою учень отримує в інтернеті доступ до додаткових матеріалів, наприклад, навчальних мультфільмів.

Зараз зошит надходить у регіональні відділення кураторій освіти. Саме там представники шкіл, в яких відбувається українське навчання, можуть його забрати особисто. «Перелік місць, куди ми розвезли зошити, показує, як важко нам працювати у розпорошенні. 5000 проїханих кілометрів добре демонструють те, з чим нам довелося зіткнутися», – відзначив Марко Сирник, голова фонду «Просвіта», ініціатор та співавтор видання.

Згідно з планом, має з’явитися вісім частин цього зошита. Сім розповідатиме про різні регіони України, а останній буде присвячений українській меншині у Польщі. Як ілюстративний матеріал до нього потраплять фотографії з наших пунктів навчання, місцевих заходів тощо. Вчителі, які досі не встигли передати світлини та інформацію про свої пункти, можуть зробити це впродовж найближчих двох місяців, надіславши лист на електронну адресу «Просвіти». Варто пригадати, що фонд постійно збирає матеріали про функціонування українських шкіл та пунктів навчання української мови у Польщі.

Важливо також, що «Просвіта» зберегла за собою права на зошит «Подорож Україною», що дозволить його додруковувати. Однак, щоби плани втілилися у життя, зошит повинен активно використовуватися, а згодом вчителі мусять повідомляти директорам і кураторіям про потребу додруку. Оскільки діти мають користуватися якісним і цікавим продуктом, то не варто «економити» на зошиті, роблячи ксерокопії і уникаючи його заповнення.

Видання допоміжного матеріалу у вигляді зошита значно простіше, ніж підручника, який вимагає фахових рецензій чи фінансових затрат ще на рівні розробки. Проте голова «Просвіти» висловив сподівання, що підручник для першого класу початкової школи повинен з’явитися впродовж двох найближчих років. Також у 2021 році має з’явитися друга частина зошита «Подорожі Україною». «У фонду є такі плани, і думаю, що ми з усім цим впораємося», – переконував Марко Сирник. Водночас він заохочував учасників зустрічі та всіх українських вчителів до роботи над підручниками для старших класів, яких також бракує вже багато років. Тут варто зауважити, що зараз розробляється електронна версія підручника для середніх шкіл. Тендер виграв Католицький університет в Любліні. 

На конференції оголосили також, що у 2022 році з нагоди 75-ї річниці акції «Вісла» планується провести конгрес, присвячений питанням української освіти у Польщі. Це має бути як аналіз пройденого шляху, так і спроба подумати про майбутнє. Тому вчителів і всіх причетних до освітніх питань заохочували вже зараз задуматися над ідеями і проблемами, які повинні обговорюватися  на цьому форумі.

Крім цього, учасники дізналися, що, відповідно до даних державної системи освітньої  інформації, зараз 2,7 тисяч дітей навчається в польських школах рідної української мови. Цей стан зберігається впродовж років на тому самому рівні. Позитивом є те, що збільшилася кількість учнів в українських школах у Перемишлі, Бартошицях, Ґурові-Ілавецькому, Білому Борі та Лігниці. В цих комплексах було 500 дітей, а зараз є 800. Хоча все частіше в наших школах вчаться учні з України, але бажаним є те, щоби кількісний приріст відбувався за рахунок представників меншини, бо рідна освіта є найбільш успішним способом збереження української ідентичності. З іншого боку, державна статистика показує, що в шкільному 2020/2021 році в усіх польських школах навчається 62 тисячі учнів-громадян України. 

Наталія Богданець з Києва розповіла учасникам конференції про нацменшинну освіту в Україні. Таке навчання відбувається у 735 школах. Серед них російська викладається в 581 школі, румунська – в 75 і польська – в 5. Загалом в Україні нацменшинною освітою охоплено близько 400 тисяч учнів.

Наступну важливу тему обговорила організаторка конференції Любомира Тхір – методистка української мови у Вармінсько-Мазурському центрі підвищення кваліфікації в Ольштині. Вона просила вчителів відповідно підготуватися до перевірок, які в школах проводять регіональні рахункові палати. Саме таку перевірку проходить українська школа в Бартощицях, директоркою якої є Любомира Тхір. Вона заохочувала вчителів, зокрема, перевірити чи відповідає кількість декларацій про навчання українським предметам фактичній кількості учнів. Від цього залежить фінансування, а розбіжності, виявлені контролерами, можуть мати дуже погані наслідки. Про ще одну перевірку згадувала вчителька перемиської школи Марія Туцька. Тут зараз Найвища рахункова палата перевіряє кількість учнів з меншини і громадян України, бо для кожної з цих груп має бути різне фінансування. 

Поділитися:

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*