Від імені організаторів – Ярослава Кобилко, вчителька української мови з Ґіжицька ■ ПОДІЇ ■ 2011-05-26
{mosimage}
Свято дитячої творчості (СДТ) в Ґіжицьку організовується вже 15 років. Уперше його влаштовано 1 червня 1996 р. з нагоди Дня дитини, а ініціаторами та першими організаторами й режисерами були вчительки української мови – Ірина Патра і Ярослава Кобилко. Цього року свято відбулося 7 травня в Початковій школі № 7. Минулого року воно теж проходило в цій школі – і це добра ідея, бо саме тут діє Міжшкільний пункт навчання української мови, який восени 2012 р. відзначатиме ювілей – 20-ліття своєї діяльності.
Організаторами цьогорічного СДТ були Мазурський відділ ОУП та Міжшкільний пункт навчання української мови в Ґіжицьку. Діти з різних місцевостей і міст на Мазурах дуже цікаво, з радістю в серці декламували вірші, розповідали, співали, танцювали. На свято вони прибули зі своїми вчителями. На заході, який проведено не лише у формі фестивалю, але й конкурсу, виступали українські учні з пунктів навчання української мови з Позезджа, Ґавликів -Великих, Круклянок, Видмін, Бань -Мазурських та Ґіжицька.
Святкову зустріч урочисто відкрили Іван Пік – голова Мазурського відділу ОУП, Ярослава Кобилко – режисер свята, Петрусь Горошкевич – учень І класу та Едвард Вашак – директор школи № 7. В інауґурації взяв участь Зразковий дитячий ансамбль танцю “Верховинка” з Дрогобича, який цього року відзначав 10 -ліття своєї діяльності. Гостями були також Вокальний ансамбль Початкової школи № 7 м. Ґіжицька, танцюристи місцевого клубу “Чар пар” та Ірина Ільчишин – солістка з Міжшкільного пункту навчання української мови в Ґіжицьку.
Учні з Позезджа (вчителька Вікторія Петюк) привезли з собою розповідь про український рушник – одвічний символ українського народу. Школярі не тільки цікаво розповідали про традиції, але й гарно співали.
Діти з Ґавликів -Великих (вчителька Світлана Сковрон) запропонували глядачам весняний цикл – їхня радісна й кольорова художня програма мала назву “Весна днем красна”. Пролунали вірші, веснянки та інсценізовано танець- гру.
Учні з Круклянок (під керуванням Івони Марчихи і Вікторії Петюк) віддали сердечний поклін Тарасові Шевченку – мали ми нагоду почути розповідь про поета, його вірші та пісні.
Молоді артисти з Видмін (вчителька Єва Царик) приїхали з інсценізацією “На лісовій галявині”. Дійовими особами були Бджілка, Дятлик, Веснянка, Лисичка, Зайчик, Соловейко, Білочка та Гриб – усі в дуже гарних казкових костюмах.
Школярі з Бань -Мазурських (вчителька Данута Прухницька) гарно співали про Україну, червону калину та рідну мову. Обіцяли розповісти вірш Т. Шевченка – і дівчинка прекрасно декламувала “Розриту могилу”.
Учні з Ґіжицька (вчителі с. Олена Манькут і Роман Рапіта) презентували глядачам цікаву сучасну театральну виставу у формі пантоміми, підготовану на підставі Гімну про любов св. Павла. На закінчення своєї програми молоді артисти співали пісні про любов і самі грали на музичних інструментах – сопілці, гітарі та скрипці.
На сцені виступило майже 200 учнів. Конкурсне 4- особове журі під головуванням Любомири Тхір (методиста української мови) визначило переможців: І місце – Ґіжицько, ІІ місце – Видміни, ІІІ місце – Круклянки.
Ті пункти навчання української мови, які завоювали призові місця, мають від нас фінансову підтримку на виїзд до Ельблонґа, де щорічно відбувається Дитячий фестиваль.
Хоч був це й конкурс, то учні з різних пунктів навчання української мови (а було їх 6) мали дуже цікаві програми: кожен пункт навчання мав інший стиль, інший художній вислів. Мені сподобалися всі… Знаю з розмов з учителями та учнями, що не кожен любить конкурсну формулу свята, а от є й такі, які вважають, що конкурс – це “супер” справа, бо створюється можливість не так для конкуренції, як для кращої мотивації. До того ж це – адреналін.
Глядачі мали теж нагоду подивитися цікаву виставку ікон, написаних учнями з Ґіжицька та околиць на художніх майстер- класах під керуванням с. О. Манькут – вчительки греко -католицької релігії в школі № 7.
На святі присутніми були, зокрема, дирекція школи № 7 у Ґіжицьку – Едвард Вашак i Ельжбета Божеєвич, заступник мера м. Ґіжицька Павел Чахаровський, староста Ґіжицького повіту Мірослав Джажджевський, a також директори шкіл у реґіоні – Зенон Буць із Круклянок та Анна Скрипочко з Ґавликів -Великих. Були з нами о. синкел Дмитро Гарасим (ЧСВВ), о. Василь Кепещук (ЧСВВ) та о. Юрій Сенейко з дружиною.
Наше свято фінансово підтримали МВСіА, управа Повітового староства м. Ґіжицька, Благодійний фонд ім. Івана Франка з Дрогобича “Посвіт”.
Дорогі колеґи- вчителі, запрошуємо вас на свято – приїжджайте за рік! На Мазурах діє 12 пунктів навчання української мови… Як би там не було, можемо сказати, що Свято дитячої творчості 2011 р. вдалося провести успішно!
“Наше слово” №22, 29 травня 2011 року {moscomment}
