Катерина Семчук ■ ПОДІЯ ■ №25, 2018-06-24
Відтепер у Львові є сквер імені Яцека Куроня. Маленький парк на перетині чотирьох вулиць якраз навпроти Генерального консульства Польщі 17 червня було інавґуровано львівською владою та делеґацією із Польщі.
Таблицю із фотографією Я. Куроня та підписом українською, польською та англійською мовами урочисто відкрили мер Львова Андрій Садовий та дружина Яцека Данута Куронь. На таблиці, встановленій у самому парку, видніє підпис: «Цю площу названо іменем Почесного Громадянина міста Львова Яцека Куроня – львів’янина з народження, визначного учасника польської антикомуністичної опозиції, з якої виросла «Солідарність», щирого прихильника України та польсько-українського порозуміння між людьми і народами». Єдине, на що тут можна звернути увагу, це те, чому Яцека Куроня названо тільки львів’янином, а не поляком.
Ідея назвати сквер ім’ям видатного польського борця за демократію та опозиційного радянській владі політика з’явилась спочатку у віце-президента Українськоо католицького університету Мирослава Мариновича та українського історика Ярослава Грицака. М. Маринович був особисто знайомий із Я. Куронем.
Данута Куронь була дуже зворушена жестом львів’ян та тим, яким гарним, але водночас скромним, постав сквер ім. Куроня. Вона раділа, що на тому місці люди матимуть можливість зустрічатися та розмовляти, дискутувати, адже суспільний діалог був однією з фундаментальних ідей її чоловіка.
А. Садовий під час своєї промови в честь відкриття скверу розповів, що в молоді роки в групі разом з іншими студентами відвідував Я. Куроня у нього в помешканні.
На урочистість прибули представники польської та української інтеліґенції. Серед них багато з тих, хто особисто знав Яцека Куроня та до сих пір підтримує його політичну позицію і намагається її реалізовувати. З польської сторони прибули віце-маршалок Сенату Польщі Богдан Борусевич, публіцистка і громадська діячка Іза Хруслінська, голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима, польський історик Анджей Фрішке, головна редакторка польського медіа «Політична критика» Аґнєшка Вішнєвська, отець Томаш Достатні, політолог і викладач Студій Східної Європи у Варшавському університі Адам Бальцер, журналісти Едвін Бендик, Влодзімєж Боґачик, громадські діячі Мартина Боґачик, Юрій Рейт та інші.
Днем раніше та ж сама спільна польсько-українська делеґація віддала шану та поклала квіти до Меморіалу львівських орлят, воїнам Української галицької армії (УГА) та героям Небесної сотні на Личаківському цвинтарі.
Після обіду також відбувся круглий стіл «Спадщина Яцека Куроня і польсько-український діалог на тлі викликів у Європі ХХІ століття», під час якого всі учасники обговорювали погіршення в останні три роки польсько-українських відносин.
У підсумку дебатів польсько-українські союзники склали документ «Звернення учасників круголого столу», в якому, між іншим, йде мова про:
«Нас, підписаних нижче, об’єднує спадщина Яцека Куроня, яка зберігає свою актуальність до сьогодні. Ми переконані у справедливості того, у що вірив Яцек Куронь, а саме: можна будувати національні спільноти, що їх об’єднуватимуть лояльність і співпраця й не отруюватиме чад міфів та ненависті до „іншого”. (…) Сьогодні наші суспільства змушені мати справу з руйнівними наслідками новітнього стилю політики, а саме: з маніпулюванням правдою, спотворенням реальної дійсності, ідеологічними підтасовками тощо. (…) Тому головний наголос у розвитку польсько-українських стосунків має бути перекладений на ті сусільні сеґменти, які працюють на примирення. (…) Ми закликаємо наших політиків і суспільства усвідомити, що історія є амбівалентною: з неї можна черпати надію і натхнення, а можна й реанімувати давні болі й ворожнечі. Перше примножує суспільну енергію – друге її поглинає. (…) Ми зобов’язуємося солідарно реаґувати на прояви аґресії супроти українців у Польщі чи супроти поляків в Україні. Нам небайдужі соціальні виклики, з якими стикається трудова імміґрація в Польщі. Зокрема, ми будемо підтримувати акції:
— які організуватиме і проводитиме польська та українська молодь;
— які популяризуватимуть імена тих людей, котрі, як Яцек Куронь,
особливо доклалися до польсько-українського примирення – у першу чергу, польських в Україні та українських у Польщі;
— до яких, окрім польської та української сторін, буде залучатися єврейська, яка поєднана з нами своєю трагічною історією і за спадщину якої ми відчуваємо спільну відповідальність».
Всі присутні підписали документ.
У наступному році виповнюється 15 років від дня смерті Я. Куроня. Він зробив дуже багато для польсько-українського примирення, також часто підкреслював: «Я народився у Львові, який, як відомо, є найкрасивішим містом на світі».
Під кінець зустрічі польсько-українського діалогу у Львові залишається питання дієвості даного формату у покращенні відносин між Україною та Польщею. Як слушно звернулася перемишлянка Анна Домбровська до решти учасників, треба переходити врешті до активних дій.
