Людмила ЛабовичРЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ№10, 2018-03-11

Товариство любителів народної культури в Черемсі приготувало та видало на дисках пісні з репертуару трьох підляських фольклорних колективів – «Вільчанки» з Вільки-Терехівської та жіночих ансамблів з Черемхи-Села і Добриводи. Це реедиція записів, проведених у 2001–2004 рр. та виданих кільканадцять років тому на магнітофонних касетах.

Фото авторки статті

На трьох платівках під спільною назвою «Pieśni nie tylko święte. Tradycja muzyczna Podlasia» поміщені обрядові і ліричні пісні, співані місцевими говірками, а також сакральні твори, виконувані найчастіше російською або церковнослов’янською мовою, з помітним впливом живої української говірки. Це найчастіше дуже давні твори, що їх переказували з покоління в покоління. Багато з них сьогодні вже не почуємо.
На першій платівці є пісні з репертуару жіночого колективу з Добриводи (ґміна Кліщелі), одного з найстаріших підляських народних ансамблів, який майже півстоліття популяризує фольклор свого села. Починає її жартівлива пісня «Як я був хлопиц мали» та завершує місцевий варіант авторської пісні Леоніда Глібова «Стоїт гора високая» у виконанні померлої 15 років тому співачки Антоніни Сидорук. Найцікавіші твори на диску – це одноголосні, дохристиянські за походженням, весняні пісні – «рогульки» і «виснинки». В одній з них «Святий Юре-Ригоре» з’являється архаїчний образ стародавнього весняного божества (його магічна функція з часом була перенесена на святого Юрія), яке відкриває ключами землю та випускає траву.
З-посеред обрядових пісень на платівці поміщено також: вінок весільних приспівок та цікаві приклади місцевих сінокосних і жнивних пісень. Ліричні твори – доволі різноманітні. Це пісні сирітські, жартівливі, про проминання та нещасливу любов. Одною з популярніших на Підляшші є балада про невірного козака, який за намовою коханки вбив свою дружину. Загалом на диску є 16 пісень та 7 весільних приспівок.
Другий диск присвячений фольклорному колективові з Черемхи-Села (ґміна Черемха), який від понад 35 років доносить до слухачів пісні свого села. Вміщено на ньому 19 пісень та 19 весільних приспівок, співаних під час обряду випікання короваю. Особливо цінні саме коровайні пісні, оскільки Черемха-Село – це одна з нечисленних підляських місцевостей, у яких так добре збереглася пам’ять про давній коровайний ритуал.
На платівці знайдемо також інші фольклорні перлини. Це, передусім, язичницькі за походженням колядки «А там у Йвана» та «Сидит зайчичок», адресовані господарям і молодим дівчатам, цікава веснянка «Ой, там на ґанку», та хрестинна пісня «І лід трищит, і вода пищит» про відношення куми і кума, у якій можна віднайти багато прихованих еротичних натяків.
Крім обрядових, на платівці поміщено багато ліричних пісень, особливо охоче співаних підляськими співачками, передусім любовного характеру. На увагу заслуговує також рекрутська пісня «Там у полі верба», яка відноситься до часів, коли підляшани служили в царському війську.
Сакральний репертуар, представлений на диску, – загальновідомий. Винятковою серед цих творів є співана церковнослов’янською мовою колядка «Бог натура», в якій церковні елементи поєднуються з народними. Ця колядка виникла, можливо, у часи, коли підляшани належали до уніатської церкви.
Третій диск – це вибір з репертуару жіночого колективу «Вільчанки» з Вільки-Терехівської (ґміна Черемха), який існує 35 років. На ньому – 17 пісень та декілька весільних приспівок. Дивлячись на презентований репертуар, видно, що місцеві співачки надають перевагу, зокрема, українським ліричним пісням і церковним, часто російським за походженням творам. Однак також на цій платівці любитель колишнього фольклору знайде приклади давнього обрядового репертуару. На увагу заслуговують: хрестинна пісня, популярна на всьому Підляшші «Ой, чий то город», яку виконували під час ритуалу ділення серед кумів та гостей обрядової каші, дохристиянські колядки з характерним приспівом «коляда», весняна пісня-«рогулька» «В конці села там стоїт верба» та весільні приспівки і пісні. З-посеред церковних пісень на увагу заслуговує колядка «Ішлі триє цари», виконана місцевою говіркою, що не було повсюдним на Підляшші, де різдвяний церковний репертуар співано переважно церковнослов’янською мовою з російською вимовою.
Платівки трьох підляських народних колективів переносять слухача у часи, коли пісня була нерозлучною частиною життя. Люди співали під час колядування і церковні, і «світські», дохристиянські за походженням колядки, навесні виходили на лавочки або за село та виконували архаїчні одноголосні «рогульки» і «веснянки», зустрічалися на всіх важливих сімейних урочистостях, які не могли відбутися без пісні. Пісня лунала на хрестинах, на весіллі та на похороні – у хаті, на природі, у церкві. Сьогодні підляський традиційний репертуар звучить лише на сцені, при чому щораз рідше, оскільки деяких народних співачок, які брали участь у записах – носіїв підляської народної співочої традиції, нема уже серед живих. Тому ініціативу Товариства любителів народної культури в Черемсі, яке записало понад 80 народних і церковних пісень та приспівок, важко переоцінити.
До видання долучений куплет із загальним описом сіл, виконавців, їхнього репертуару та говірок трьох підляських сіл. Поміщено в ньому також тексти всіх пісень – вони записані латинкою, проте збережено всі особливості говірок окремих місцевостей.
Видання диску підтримало Міністерство культури і національної спадщини РП та Підляське воєводство. ■

Схожі статті

«Ми, співаки, мусимо підтримувати свою культуру»

ГРОМАДА ■ №43, 2018-10-28 Павло Пецушок – лікар, співак-тенор та художник. Народжений на Лемківщині, він уже багато років проживає у Білостоці, де протягом майже декади популяризує українську класичну музику. Нещодавно саме вийшла платівка з різдвяним репертуаром, записана спільно з квартетом Ensemble Quattro Voce....

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*