УКРАЇНА ■ №39, 2018-09-30

В Україні з початком нового навчального року в школах діє програма «Нова українська школа». Це освітня реформа від нового Міністерства освіти і науки (МОН) на чолі з Лілією Гриневич, яка повинна повністю змінити середню освіту в Україні. У 2017–2018 навчальному році 100 шкіл тестували новий стандарт, а з 2018–2019 року за ним навчаються всі перші класи. Погляньмо, що передбачають ці зміни та як розпочався новий навчальний рік для наймолодших учнів.

Нові парти у школі в селищі Саврань Одеської області. Фото зі сторінки Віталія Свічинського у Фейсбуці

Той, хто відвідував українську пострадянську школу, може описати, що він виніс із неї у доросле життя: зазубрювання текстів без розуміння прочитаного, завантаження домашніми завданнями, додаткові приватні заняття, щоб встигати за програмою, та інші прикрі спогади.

Нова ж освітня реформа, за повідомленням МОН, передбачає створення школи, де діти будуть навчатися через діяльність, а основна увага спрямовуватиметься на розвиток компетенцій, а не запам’ятовування фактів. «Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у житті», – зазначається на сайті уряду.

«Нова українська школа» повинна складатися з таких компонентів: формування компетенцій учня, мотивування його до праці, щоб він або вона мали можливість розвиватися та вільно впроваджувати нові напрацювання; ціннісне виховання дітей, автономія для шкіл, трикутник партнерства «учень–учитель–батьки»; орієнтація на учня й нова структура школи (поділ як у Польші на ліцей та гімназію), справедливий розподіл публічних коштів між школами та всередині них, сучасне освітнє середовище.

За програмою «Нової української школи», перші два роки знання учнів не будуть оцінюватися, натомість у двох перших класах упроваджено сертифікат досягнень. Також укладено нові підручники та опубліковано їх електронну
версію. У школах, де з якихось причин не вистачило книжок, Міністерство закликає вчитися за електронною версією підручників.

Змінено порядок зарахування дітей до шкіл: першочергове право на навчання в певній школі матимуть діти, які проживають на території, закріпленій за нею.

Тим часом батьки в оцінці нововведень у школах розділилися на два полярні табори. Частина з них задоволені з нової концепції навчання їхніх дітей.

Ось, наприклад, мама Ірина Яким із селища міського типу Воловець зазначає: «Нам подобається, дитина з радістю йде в школу». Віка Босі з міста Олександрія, що на Кіровоградщині, також задоволена: «Нашій доні подобається. Згадую, як середній син приходив додому, і вже з першого дня було море писанини. Нам є з чим порівняти – зараз дітки із задоволенням ідуть до школи. Писати? Читати? Все буде, не все відразу».

Деякі мами стримано підходять до змін. «Вражень немає, бо майже нічого не вчать, не треба було проходити підготовку до школи!» – каже Вікторія Бута з Одеси. А деякі мами мають вкрай скептичний підхід до «нової української школи». Ось, наприклад, Надія Жалдак скаржиться: «Це ще один рік у дитячому садку, ось моя думка. Діти ходять до школи погратися, а не вчитися. Моя донька теж іде із задоволенням, а коли повертається додому, то не пам’ятає, що вчили, а тільки про ігри думає».

Інша ж частина батьків критикує не спосіб навчання їхніх дітей у новій школі, а організованість шкіл, точніше їхню неорганізованість. На початку навчального року виявилося, що багато шкіл в Україні не забезпечені партами, меблями, книжками й не встигли закінчити ремонт.

Гелен Дітчанська скаржиться: «Перший клас. У школі немає роздягальні для уроків фізкультури. Учні перевдягаються прямо в класі, дівчатка разом із хлопчиками. Всі разом, на килимку, який є у класі згідно з програмою «Нова українська школа».

У проблемах із закупівлями міністерство звинувачує владу на місцях: «Не всі впоралися. Хоча ми відправили гроші: першу частину субвенції ще сім місяців тому, а другу – чотири. Були обласні ради, які зволікали й тільки нещодавно розподілили кошти, а в таких, що зробили це одразу, вже здійснені всі закупівлі», – зізнається телеканалу «5 канал» міністр Лілія Гриневич.

Наприклад, у селищі міського типу Саврань, що на півночі Одеської області, приблизно за 150–200 км від обласного центру, Одеська обласна рада не загальмувала та вчасно передала шкільні гроші установі. Тепер діти мають меблі, причому парти виготовила місцева фабрика «Савранські меблі».

Дмитро Савєлов хвалить середню школу № 301, що знаходиться на Троєщині в Києві: «Провели перші шкільні батьківські збори. За підсумками: зроблено ремонт у класі, нова дошка й парти. Сьогодні приїхали нові стільці, шафки, Lego й ноутбук. Інтерактивна дошка – в дорозі. Ніяких розмов про гроші! Це тішить».

Сергій Чернета ділиться своїми враженнями від початкової школи № 324 у Києві, до якої пішов його син: «Вчора було перше зібрання батьків першокласників. Я готувався до найгіршого. По факту: хочу взяти подушку й рюкзак
і третього вересня піти вчитися замість дитини. Я просто почав заздрити сину. Дуже хочеться вірити, що далі буде легше. І мені чомусь здається, що реформа освіти в цілому та «Нова українська школа» – це незворотній процес. Грошей не вимагають, все є. Вчителька повідомила, що держава забезпечила всім необхідним, і мені здалося, що вона це сказала з гордістю. Бажаю всім успіху й терпіння в цей час змін».

Категорії : Україна

Схожі статті

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*