У рамках візиту до Республіки Польща Віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка, український урядовець разом з польським колегою, Віце-прем’єр-міністром Пьотрем Глінським, поклали квіти до могил козаків і старшин армії УНР на Вольському кладовищі у Варшаві і запалили лампадки біля пам’ятника жертвам Голодомору в Україні 1932-1933 років.
Після врочистості на Вольському цвинтарі, журналісти запитали польського віце-прем’єра, чи вдалсоя зняти напругу у польсько-українських відносинах.
– Це були важкі розмови, але ми зробили крок вперед. Наші відносини з Україною останнім часом були трохи напруженими. Це крок вперед, адже ми відкрили черговий процес обговорення та узгодження умов для можливості розблокування розкопок, започаткування процес інвентаризації, легалізації та увічнення поховань жертв по двох боках – на території України та Польщі -сказав віце-прем’єр-міністр.
Як він заначив, однією з ідей для ведення діалогу з питань пам’ятників та святкувань є “переміщення діалогу на вищий політичний рівень”. – Ця команда, механізм або рівень переговорів на рівні заступників прем’єр-міністрів обох країн проповідує краще, ніж розмови людей, пов’язаних з історією так сильно, що вони часто радикалізують свій підхід до складних питань. Це – я не вкриваю – складні речі. Я також чітко наголосив про позицію польської сторони. Історична правда є фундаментальною, і ми не залишимо історичну правду, – підкреслив польський політик.
Відповідаючи на питання, чи під час переговорів було порушено питання внесення змін до закону про Інститут національної пам’яті, Міністр культури зазначив, що українська сторона “була зацікавлена в цьому питанні”.
– Я не мав мандату говорити про це. Я також представив наше попереднє уявлення про те, що поточний законотворчий процес ще не завершений, оскільки президент направив питання закону Конституційному трибуналу, – пояснив він.
Глінський оголосив, що переговори з українською стороною будуть продовжені через членів делегації. “Я був запрошений до Києва на наступний раунд переговорів. Я думаю, що коли ми будемо готові, я поїду до Києва для зустрічі з віце-прем’єр-міністром Розенком “, – сказав Глінський.
У свою чергу, Оксана Юринець, співголова Групи з міжпарламентських зв’язків Верховної Ради України з Республікою Польща, підтвердила, що українська сторона готова до спілкування. – Нам важливо дискутувати, особливо, говорити про небезпеки, які можуть створитися навкло закону ІНП. Знайємо, що президент Анджей Дудуа направив його до Конституційного суду і тепер очікуються висновки, особливо щодо загрозливих термінів про “український націоналізм”, що не є принятним з українського боку, – коментувала українська депутатка.
Вона вважає, що навіть коли польський президент підпише закон, Україна не повинна робити “дзеркалних дій”. – Симетричність не потрібна. Треба бути над тим. Думаю, що сьогонішню передачу закону до Конституаційного суду треба розглядати до певної міри як позитив. Важливо, що польська сторона готова до дискусії, – завершила О. Юринець.
2-4 грудня проходить офіційний візит делегації українського Інституту національної пам'яті до Польщі. У Варшаві голова УІНП Антон Дробович зустрівся зокрема з українською громадою, а...
Законодавча комісія Сенату Польщі хоче, щоб Інститут національної пам'яті (ІНП) підготував замінник для слів "українські націоналісти". Це поняття в законі про ІНП, поставив під...
Польська радіостанція RMF24 виставила на своєму сайті фото палаючого села Сагринь, пишучи про Волинську трагедію. Цією світлиною проілюстрували статтю «Пекло на Тернопільщині. 75-та річниця...
Дах спаленого будинку, а поруч придорожня капличка - так виглядає пам'ятник “Жертвам українських націоналістів 1939-1947 років” на Центральному кладовищі у Щеціні. Його відкриття заплановано...