Михалів – XXXV лемківска «Ватра на чужині»

Адам ВєвюркаЛЕМКІВСКА СТОРІНКА№35, 2015-08-30

Слово «чужина» будит переважні думки негативні, хоц колі посмотриме на нашу еміграцію, наприклад за океаном, то слово «чужина» юж не є таке гірке до кінця. Назва «ватр» в Михалові ціж переходит певни зміни в свідомости лемків. На перших «ватрах» слово «чужина» будило сизи і тугу за минулим світом в горах. Внеска слово чужина має в собі акцептацію житя лемків на західних землях, а може кус міцніше на вигнаню. Лемки просто врослі в тоту землю: ту родятся, дозрівают, закладают родини, часто мают ліпшу працю чи ситуацію економічну, як лемки в горах, і на конец ту вмерают. Іх ціле житя то чужина, а рідні гори то час урльопу чи «ватри» в Ждині.
Але «Ватра на чужині», як вшитки «ватри», має в собі силу єднати, то є час, колі наши люде, знакоми, родини можут ся зийті і в громаді почути рідну мову, пісню. Люде втолди вірят, што наш світ на чужині буде іщи довго існувати. І за тото організаторам, а найвеце тим, котри починали «Ватру на чужині», ми повинні биті вдячні.
В тому році «ватра» в Михалові проходила од 7 до 8 серпня. Як штороку «ватру» розпаляв найстарший мешканец Михалова – пан Габура. Організаторів, як і ватрян, заскочила в тим році погода. Било барз горячо, в суботу навіт 38 стопні. Тоти горячи дни билі юж перед «ватром», а час «ватри» – то била кумуляція той горячки. То, напевно, мало вплив на фреквенцію на «ватрі» і на тото, што ватряне, котри приїхалі, так направду вказувалі ся при сцені допіро під вечер. На фреквенцію, як повідали ватряне, мало ціж вплив дуже весіль в суботу в околицях. Деяки казали, што 3, 4…, а деяки што навіт 7. Не знам до кінця, котра кількіст била правдива.

На сцені «ватри» можна било пообзерати такі ансамблі: «Ластівочка», «Терочка», «Кичера», «Лемко Товер», «Надія», «Кульбаба», «Демай, «Ліпани», «Студенка», «Розтока», «Бойки», «Зоря», «Кичерка», «Ластівчата», «Крамбабула», «Припадок», «Бурян», «Триста вісім», «Сариски парібці». Билі ціж конкурси малюнку, співу. То добрі, што «ватра достерігає наймолодше наше поколіня. Особисто барз сподабав мі ся виступ «Ластівочки» і «Кичерки». «Ластівочка» вказує професйоналізм, оригінальніст і не наслідує «Кичери». Треба ціж підкреслити, што ансамбль «Демай» тижден скоріше бив зьвіздом на «Ватрі» в Канаді і іщи добрі ся не розпакував, а юж грав забаву в Михалові.
Організаторе признали в тим році нагороду Никифора для д-р Олени Дуць-Файфер, активной діячки на фільольогії російской з русиньско-лемківским язиком з Педагогічного університету в Кракові.
«Ватра» закінчилася над раном в суботу. Шкода, што погода вимучила сонцьом ватрян, а найбарже членів ансамблів, яки часто в строях дост не літних мусіли терпіти спеку на сцені.
За рік заз загорят наши «ватри» в Польщі і заз будеме іх оцінювати. Не забивайме однак, што на «ватрах» вказуєме наш лемківскій світ в Польщи. Для того дбайме, штоб як найвеце чути там било нашой материнской мови — ЛЕМ ПО СВОМУ! ■

Категорії : Лемки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*