Кореспонденція – дзеркало життя

РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №42, 2018-10-21

ЛИСТУВАННЯ ЯРОСЛАВА ГРИЦКОВЯНА, ВИДАВНИЦТВО «DOMI », СТОР. 445.

У Польщі серед української громади досі не було чути, щоби хтось збирав листи, порядкував їх і з великою шанобливістю ставився до цих надбань, прагнучи їх опублікувати. Таким виявився д-р Ярослав Грицковян – заслужений громадський діяч, науковець, педагог та автор бібліографічних праць і підручників української мови,
якими й досі користуються учні початових і середніх шкіл з рідною мовою навчання у Польщі.

Автор і колекціонер епістолярної спадщини завжди ставився до листування як до цінного історичного джерела. Серед його кореспондентів були письменники, літературознавці, історики, політологи і педагоги, які займалися різними аспектами українського життя в Україні, Польщі, а також у діаспорі.

Ярослав Грицковян як науковець найчастіше досліджував польсько-українські відносини після ІІ Світової війни, що теж знаходить віддзеркалення у листуванні. До співпраці з науковим журналом «Slavia Orientalis» його заохочував польський славіст Базилі Бялокозович, пропонуючи писати рецензії, тексти про українські питання в польській літературі і все, що творить культурне прикордоння. Пан Ярослав дуже радо і швидко надсилав усі замовлені статті, що видно з теплих, сердечних слів подяки від редактора Бялокозовича. Їхнє листування охоплювало не лише літературні зацікавлення, але й виражало сімейну близькість.

Ще в далеких 60-х роках розпочалася багаторічна співпраця Я. Грицковяна з вроцлавським славістом проф. Мар’яном Якубцем, під керівництвом якого пан Ярослав написав докторську дисертацію. У 1977 році він її захистив, та дружба цих двох науковців продовжувалася і далі, професор заохочував д-ра Я. Грицковяна до подальшої наукової кар’єри.

На літературній ниві зійшлися також стежки Грицковяна з краківським славістом проф. Ришардом Лужним.

З його багатої кореспонденції ми черпаємо неймовірні знання про літературний світ, зв’язки науковців та бачення україністики в Польщі. «Питання української історії, культури, літератури і мови займатимуть у нас, що до цього я переконаний, важливе місце», – так у 1990 році писав Якубець до Грицковяна.

Зберігши свою багату кореспонденцію, кошалінський науковець вніс у книжку цінні сьогодні листи від відомих українських письменників: Миколи Бажана, Олеся Гончара, Романа Іваничука, Петра Киричка з Криму. Останній тепло згадує перебування у нашій редакції, а також від низки дослідників української літератури. Збірник містить також кілька листів від професорів – Михайла Лесіва і Степана Козака.

Вести кореспонденцію з друзями в Україні – то не була проста справа. «Я в листах обмежувався до „гладких висловів”, щоб не стали вони предметом будь-якого оскарження», – зізнається Грицковян. За можливості він
надсилав їм також емігрантську чи польську літературу. Бажана в Україні була і «Наша культура» – щомісячний
додаток до «Нашого слова». У листах часто згадується саме наш тижневик та статті у ньому, що також свідчить про цінність «Нашого слова», яке добре вписалося в історію зв’язків української громади у Польщі з материком і діаспорою. У 90-х роках у багатьох листах повторюється одна фраза: «Жаль, що до сьогодні не показується «Наша культура», в якій на щодень можна б інформувати і вводити в літературний обіг наш доробок». Дехто, як, наприклад, літератор Григорій Зленко з Одеси, писав, що збирає всі примірники «Нашої культури» і віддає палітурникові для оправлення.

Читаючи упорядковані листи д-ра Ярослава Грицковяна, маємо змогу спостерігати за його працьовитою професійною та життєвою дорогою: приміром, у 2007 році він отримав звання почесного доктора Кіровоградського інституту управління та економіки. У листах видно, що широкі літературні зацікавлення, активність у міжнародній україністиці Ярослава Грицковяна не заважали його сімейному життю: разом із прекрасною дружиною Лесею вони виховували двох синів. Саме ця книжка присвячена світлій пам’яті Лесі Грицковян, яка в лютому цього року залишила своїх близьких і цей світ.

Педантичний, як завжди, у царині книговидання, пан Володимир Пилипович до друку підібрав 202 листи (155 адресованих до Я. Грицковяна і 51 написаних Грицковяном). Редактор зауважив, що деякі з них публікуються не
вперше. Книга «Листування Ярослава Грицковяна», що вийшла з-під солідної руки упорядника, вражає не тільки прозорістю текстів, доповнених примітками під листами, але й оформленням: видання отримало лаконічну і яскраву тверду обкладинку помаранчевого кольору. Це – заслуга автора проекту обкладинки «ВІПКалямусу».

Такої вдалої співпраці власника листів й упорядника можна тільки побажати кожному, хто працює із книговиданням. Результати, як завжди, досконалі. З-під дбайливої руки пана Володимира вийшло вже кілька книжок Ярослава Грицковяна. Усі вони – захоплюючі.

Категорії : Bez kategorii

Схожі статті

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*