Анна ВінницькаКУЛЬТУРА№6, 2018-02-11

Ініціатори білобірського колядування навіть не сподівалися, що єднання поляків та українців через колядку триватиме стільки років. У Білому Борі заколядували вже 23-й раз. Колядування відбувається поперемінно у греко-католицькій та римо-католицькій святинях, що поглиблює діалог між націями. Зустріч цього разу відбулася в українській церкві.

▲ Колектив «Відимо» з Сянока. Фото авторки статті
Колектив «Відимо» з Сянока. Фото авторки статті

– Завдяки чудовому вечорові колядок, які ми маємо можливість слухати українською та польською мовами, наново усвідомлюємо велич любові Бога, що покидає небо для того, щоби віднайти на землі людину і вчинити її життя небом. Тому хай цей концерт стане молитвою за мир у наших батьківщинах – Україні та Польщі, а також на світі, – сказав о. Маріуш Дмитерко, парох греко-католицької парафії в Білому Борі, цьогорічний організатор колядування.
– Радію, що нам удалося зберегти спільне колядування, тому що це дуже гарна традиція. У Білому Борі я живу від 1975 р., і мені тут дуже добре. Поляки та українці мешкають побіч себе. Творимо одну спільноту і не лише разом співаємо, а й разом працюємо, – говорить Ірена Ковальська, співініціаторка цього заходу з польського боку.
Вона сама під час білобірського колядування дириґувала аж трьома хорами: хором, який діє при римо-католицькій парафії в Білому Борі, Семпульні-Великому та співочим гуртом «Катажинки» у Пшибрді.
– На жаль, ми з кожним роком старіємося, а молодь не дуже хоче поповнювати ряди хорів, тому кількість хористів постійно меншає, – жаліється І. Ковальська.
Ініціатива спільного колядування належить Володимиру Філеві, голові гуртка ОУП; Ірині Дрозд, колишній директорці білобірського шкільного комплексу й учасниці хору, який діє при греко-католицькій парафії, та згаданій уже Ірені Ковальській. Саме вони на Різдво Христове 1994 р. вирішили спільно славити Добру Новину. У першому білобірському колядуванні, яке відбулося в січні 1995 р., взяли участь два хори: хор, який діє при греко-католицькій та римо-католицькій білобірських парафіях, натомість у цьогорічному колядуванні – аж дванадцять різного роду гуртів (хорів, вертепів та ансамблів). Тішить, що сьогодні колядування інтеґрує та активізує місцеві громади, а також збагачує польську й українську культуру, оскільки протягом цих років колядування проходило також англійською, іспанською, німецькою та кашубською мовами.
Цього року вперше за всю історію колядування виступили гості з України – ансамбль «Легка доріжка» з cела Мишковичів коло Тернополя. Гості привезли колядки, щедрівки і гарні побажання.
– Нам цікаво виступати в Білому Борі, оскільки маємо можливість спілкуватися з іншою культурою та іншим віросповіданням, маємо також можливість установити дружні відносини. Добре, що українська меншина в Польщі тримається разом з українцями з України, бо ж усіх нас об’єднує одна Батьківщина, – говорить Соломія Сцібайло-Яра, керівник гурту «Легка доріжка».
Зіркою цьогорічного колядування став гурт «Відимо» з Сянока, який до Білого Бору приїхав завдяки старанням Дарії Косєк з д. Миц, родом з Білого Бору. Нині Дарія співає в гурті «Відимо», який просто захопив українців і поляків.
– Завдяки таким заходам бачимо, що саме українців і поляків єднає, а не ділить. На мою думку, українці в Польщі добре знають польську культуру завдяки тому, що саме тут народилися, або тому, що тут живуть уже багато років. Натомість поляки про українців знають дуже мало. Звичайно, і не боюся це сказати, це брудні спрощені стереотипи. Тому нашим обов’язком є переборювати стереотипи, які роблять з українця когось другорядного. Наше завдання – нести українську пісню до поляків. Цікаво, що в репертуарі гурту «Відимо» є декілька колядок, які народилися на польсько-українському пограниччі, одна з них починається польською мовою, а закінчується українською. Це віддзеркалення тих часів, коли в одному селі мешкали поляки й українці, які разом ходили колядувати. Польська та українська культура має багато спільного, тому єднає. А українська музика – це вершина загальносвітового мистецтва. Ми маємо чим пишатися, – каже Маріанна Яра, керівник гурту «Відимо». ■

Схожі статті

Іспанія завершує період «амнезії минулого». Чого це вчить нашу громаду і Польщу?

ПОГЛЯДИ ■ №39, 2018-09-30 [caption id="attachment_29982" align="alignleft" width="300"] Ігор Ісаєв, головний редактор порталу PROstir.pl[/caption] Іспанія закінчує етап політики так званої «історичної амнезії». Вона полягала в тому,...

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*