І Підляська українська наукова конференція

Людмила ЛабовичГРОМАДА№45, 2017-11-05

Питання мови і культури Підляшшя, формування українського національного життя і спроба міждисциплінарного погляду на ситуацію українського етносу в реґіоні – це основні теми І Підляської української наукової конференції, яку 20 – 21 жовтня в Більську-Підляському провів Союз українців Підляшшя (СУП).

Конференція пройшла під гаслом «25 років Союзу українців Підляшшя» і вписувалася в цьогорічні заходи, присвячені роковинам головної організації підляських українців. «Ювілей СУП ми вирішили відзначити не тільки концертом і публікацією, але й науковою конференцією, – пояснював д-р Григорій Купріянович. – Ми хотіли, щоб це була нагода до роздумів про мову і культуру Підляшшя, тобто основ, на які спираються наші традиції, роздумів про те, яким був початок будування свідомого українського життя в реґіоні. Ми хотіли зробити підсумок 25-ліття функціонування СУП та представити результати досліджень науковців, які показують дуже цікаві процеси і явища, котрі ми навіть не до кінця усвідомлюємо».
У конференції взяли участь науковці Польщі, України, Білорусі та діячі українського середовища реґіону. Загалом у чотирьох сесіях доповіді та комюніке представили 25 доповідачів, серед яких були й українські дослідники родом з Підляшшя. «Потенціал, безумовно, маємо. А щоб його можна було вповні використати, потрібна додаткова ініціатива, як хоча б щорічна конференція, – ділився своїми думками д-р габ. Роман Висоцький. – Ця конференція вперше торкається проблеми існування організованого українського руху на Підляшші».
Багато років у наукових колах іґноровано український погляд на мову, культуру та історію реґіону як частину загальноукраїнської спадщини. Крім того, тема формування українського етносу на території між Бугом і Нарвою не була предметом зацікавлення науковців. Однак це міняється. Щораз більше дослідників починають дивитися на українців Підляшшя в контексті ширших культурних та суспільно-політичних процесів.

Більше зацікавлення узагальненим поглядом на підляську українську тему показала, зокрема, остання сесія. Почала її доповідь «Навіщо нам захист прав національних меншин?» проф. Ґжеґожа Януша, одного з творців Закону про національні та етнічні меншини 1995 р., який спробував відповісти на поставлене вище питання. Потім результати своїх наукових досліджень представляли українські дослідники з Підляшшя. Юрій Гаврилюк говорив про зовнішньополітичні обумовлення національно-культурних процесів на Підляшші, д-р Григорій Купріянович пробував показати, яке значення має Православна церква для збереження тотожності українськомовного населення реґіону, д-р Андрій Єкатеринчук зосередився на темі ідентичності православних жителів Підляшшя. З великим зацікавленням присутніх зустрілася, зокрема, доповідь д-ра Анджея Нікіторовича, автора книжки «Ukraińcy Podlasia. Dylematy tożsamościowe» – першої монографії, присвяченої українському питанню на Підляшші. Молодий дослідник з Білостока говорив про трансформацію ідентичності в умовах значних загроз та перемін з особливим урахуванням українців реґіону. Останню наукову доповідь представила проф. Дорота Місіюк (Білосток), яка розглянула український етнос з точки зору принципів міжкультурної освіти.
Перша українська наукова конференція показала, що за 25 років існування СУП та 35 років організованого українського життя підляське середовище має вже свій науковий потенціал. Вона також показала, що українці Підляшшя стали помітною національною групою в реґіоні та предметом зацікавлень науковців ззовні. Конференція започаткувала цикл заходів наукового характеру, які буде проводити нова українська структура в реґіоні – Підляський науковий інститут. ■

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*