Павло Лоза ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №25, 2017-06-25
«Лемковина» – це унікальна колекція Анни-Марії Зиґмунт, цьогорічної випускниці Краківської школи художнього проектування одягу. Колекцію можна було побачити 18 червня на показі моди у Варшаві. У липні вона буде показана на «Лемківській ватрі» у Ждині.
Проектанти щораз частіше звертаються до народної творчості й у своїх працях використовують фольклорні мотиви. На показах моди вони презентують колекції у стилі етно-фольк, які отримують щораз кращі рецензії і визнання зірок. Знаменитості охоче показуються у вітчизняному одязі, рекламуючи водночас барвистий фольклор. Цей тренд також помітний у щоденному житті. Колись на вулицях міст можна було побачити гуцульські хустини, натомість сьогодні щораз частіше – вовняні (фільцові) сумочки, оздоблені традиційною ловіцькою, кашубською і підгалянською вишивкою. Попри те, народну творчість нелегко ввести у салони мод. Анні-Марії Зиґмунт, яка свою колекцію створила на лемківських мотивах, це вдалося.
Природний вибір
Хоч А.-М. Зиґмунт не має лемківського коріння, проте, як сама говорить, з цим реґіоном емоційно зв’язана з дитинства.
– Я завжди знала, що, творячи проекти для дипломної колекції, буду черпати натхнення з народної творчості. Дуже не хотілось брати експлуатовану вже тему. Важливим для мене було разом зі своїм одягом принести у світ моди хоч частину прекрасної культури, оживити пам’ять про етнічну меншість і привабити духи давнини, – говорить А.-М. Зиґмунт і відразу додає: – Народилась я і виросла в Любатовій на Короснянщині, де від дитинства в поблизьких місцевостях стикалася з лемківською культурою, ходила слідами лемків, бачила їхні струхлявілі хрести, бувала в лемківських церквах, які пахнуть деревом. Усе це будить фантазію і розвиває креативність. Тому взяття за основу колекції лемківських костюмів було для мене цілком природним вибором.
Праця над колекцією тривала майже півроку. В ній проектантка вирішила використати ориґінальні лемківські взірці, самостійно зреконструйовані з побілених стін хати в Завадці-Риманівській і домашнього колодязя. Натхнення шукала також у різних музеях, альбомах і фотодокументації давньої Лемківщини і її мешканців. Усі тканини й аксесуари, використані в проекті, є авторськими – вручну мальований льон, тижнями вишивані методом хрестика характерні узори, елементи, виконані гачком і на дротах, вишивання бісером. «Лемковину» об’єднує, перш за все, колористика й аванґардні, часто перебільшені форми. Колекція постала під художнім керуванням Войтека Беднажа, головного проектанта марки «Vistuła».
Ризиковане відродження тотожності
Запроектування колекції, натхненої лемківськими оздобними мотивами, було попаданням «у десятку». Вісім повних силуетів, запрезентованих на «Cracow Fashion Week 2017» (показ, організований Краківською школою художнього проектування одягу) попало у фінал конкурсу «Cracow Fashion Week», здобуваючи численні нагороди. Колекція брала участь і в багатьох інших показах у Кракові.
– Я й не сподівалась такого зацікавлення, – говорить проектантка «Лемковини», отримавши запрошення показати свою творчу колекцію на «Cracow Fashion Square», «Off Fashion Kielce» i «Warsaw Fashion Street».
Повний зміст статті можете прочитати, придбавши друковану або електронну версію газети
– Позитивний відбір цієї дуже особистої колекції і можливість її презентації у таких різних місцях дає мені багато радості й задоволення теж тому, що я розуміла, з яким ризиком пов’язане відродження в моді традиційних народних мотивів, – розповідає проектантка. – Пошук коріння, оживлення історії і тотожності реґіону мого походження були дуже ризиковні, адже в моді сьогодні скоріше вибирають такі напрямки, як концептуалізм, деконструкція чи використання нових технологій. Завдяки поєднанню традиційного рукоділля з аванґардними формами мій погляд на цю колекцію є все-таки ретроспективно-сучасний.
А.-М. Зиґмунт підкреслює, що найбільш привабливе для неї в культурі, одязі, а так само в традиції лемків є їхня натуральність і незайманість.
Попит на етно
Треба зауважити, що не всім подобається використання традиційних народних мотивів. Дехто говорить, що такі дії приводять до нищення культури. Однак сьогоднішня мешканка Кракова у своїй творчості має намір і надалі користуватися етнічно-культурним багатством лемків.
– Наразі не збираюсь вести комерційний продаж цього одягу, – підкреслює дизайнерка, звертаючи увагу на те, що колекція зацікавила багатьох мужчин. – На базі «Лемковини» я сьогодні творю нові, змодифіковані проекти чоловічих силуетів. Тож, як видно, Лемківщина є для мене колодязем натхнення, і я надіюсь, що цей колодязь не матиме дна.
Актуально проектантка приймає індивідуальні замовлення, тому кожне зроблене нею вбрання буде унікальне.
– У мене не буде двох ідентичних екземплярів, – переконує А.-М. Зиґмунт, зауважуючи, що використання етно- і фолькмотивів у масовій культурі – це функціонуючий віддавна на ринку моди тренд, який, на жаль, привів до експансії кітчу.
– Приблизно десять років тому один з випускників нашої школи запроектував колекцію, інспіровану вишиваним орнаментом гуралів (горяни польських Татр). Однак тоді така ідея мала менший шанс на розквіт. Сьогодні ми є свідками відродження фольклору в мистецтві. Зацікавлення модою, літературою, фільмом, архітектурою, а передусім музикою, що базується на етно-фольку, за якими я спостерігаю вже декілька років, є й надалі велике, – твердить проектантка.
У моді таким прикладом може бути «бум» на фільцові торби, біжутерію, футболки, етуї на мобільні телефони, оздоблені реґіональними узорами, українською, у тому числі лемківською, вишивкою. Цей тренд можна спостерігати і в музиці. Варто зазначити, що одним з елементів, котрий був головним у тому, що виграли ансамблі «Еней» і «Лемон» в музичному шоу «Must Be the Music. Tylko muzyka», було те, що артисти сягали до українських, зокрема й лемківських, пісень та музичних народних мотивів.
Для А.-М. Зиґмунт дуже важливо, щоб її проекти мали вимір не стільки побутовий, як артистичний.
– Я побачила, що у світі моди є ніша на таку творчість. Етнос у моєму виданні аванґардний, але підкреслюю, що дійти до цього етапу було досить важко, оскільки границя між тим, що естетичне, і тим, що ярмаркове, дуже тонка, – говорить проектантка, яку на свій показ у Варшаві запросила Дорота Врублевська, одна з найбільш відомих у Польщі виробників і промоторів моди.
Варто додати, що у Краківській школі художнього проектування одягу, випускницею якої є проектантка «Лемковини», вчаться також українки Емілія Пиж з Маластова і Дарія Мельник з Мокрого. ■
