Час молоді

Олена БоднарКУЛЬТУРА№21, 2017-05-21

Представники різних молодіжних ініціатив зустрілися на ІІІ Конґресі українців, щоб поділитися своїм досвідом з іншими активними молодими людьми, а також старшими діячами, які взяли участь у події. ІІІ Конґрес українців промовив голосом молоді.

Під час панелі панувала приємна атмосфера. Молодь сиділа при столах у центрі одного з залів Народного дому, а старші діячі Об’єднання українців у Польщі (оуп), яких названо просто «старшою молоддю», зайняли місця збоку, поряд з іншими зацікавленими слухачами. Зустріч була поділена на дві частини. У першій запрошені учасники ділилися досвідом своєї діяльності, а в другій учасники панелі відповідали на питання модератора, в ролі якого виступила Катерина Комар-Мацинська. Крім того, кожен присутній у залі міг внести свої зауваження та ідеї щодо активності молоді в українському суспільному житті в Польщі.
Про свою діяльність розповідав Петро Комар, один з лідерів проекту «Студенти танцюють». Оксана Терефенко – режисер театру «Навпаки», приблизила учасникам панелі роль театру в організуванні «Молодіжного ярмарку» у Ґданську. Були теж активні представники Об’єднання лемків (ОЛ) – Анна Баняста і Григорій Суханич, які розказували про інтернетне «Радіо Лемко» і пропаґування традиційної лемківської культури в соціальних мережах. Представниками громадян України, які активно діють у Польщі, були Дмитро Фурчак – голова Союзу українських студентів у Польщі, а також Артем Зозуля, який розказав про діяльність Центру української культури і розвитку у Вроцлаві.

У другій частині багато уваги приділено співпраці поколінь. Наводилися позитивні приклади, де молодь і старші члени об’єднання разом активно діють, а результатом цієї співпраці є цікаві проекти. Наприклад, діяльність організації «Пласт» чи хор «Журавлі», до якого приєднується щораз більше молодих голосів. Серед осередків ОУП, у яких видно гарну співпрацю молодого покоління зі старшим, були вже згадані Перемишль і Ґданськ. Відносно багато часу в дискусії присвячено ситуації у Щеціні, де, з погляду представників щецінської молоді, домівка не є відкрита для студентів, тому співпраця ОУП зі студентами вже довгий час не вдається. Про те, що можна цікаво поєднати ідеї різних поколінь, розказували представники Об’єднання лемків, великою частиною якого є молодь.
Чому в деяких осередках та організаціях вдається налагодити добру співпрацю молоді зі старшими діячами, а в інших ні? Це питання ставило собі багато учасників панелі. Серед відповідей, що пролунали в залі, можна назвати кілька, особливо вартих уваги. Перша – це слабка комунікація між поколіннями, а точніше, брак бажання зрозуміти другу сторону. Можна було помітити це на прикладі розмови про Щецін. Багато хто з молоді згадував про „закритість” представників ОУП, але ніхто не сказав, що з боку молоді, можливо, теж були промахи, які посилили цю ситуацію. Промахи роблять також і старші діячі, які, з однієї сторони, щиро хочуть, щоб молоді приєднувалися, з іншої — на жаль, не всі готові на зміни, які молодь хотіла би ввести. Під час панелі багатолітній діяч ОУП Роман Білас розказав про те, як він приєднався до організації. Поштовхом була відкритість старших членів, зокрема професора Романа Дрозда, який 20 років тому зорганізував у Кошаліні зустріч з молоддю, щоб заохотити її до діяльності в організації. Приклади, наведені під час панелі, показують, що подолання проблем з комунікацією між поколіннями можливе і веде до гарних результатів. Єдине, що нам потрібно, це більше відкритості і бажання зрозуміти один одного. ■

Опубліковано в Культура.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *