(гс) ■ ПОГЛЯДИ ■ 2009-10-08
Дискусія про перепис населення, який заплановано провести 2011 р., та виборчі преференції для нацменшин – це основні теми засідання Спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, яке відбулося 23 вересня у Варшаві. З огляду на необхідність ширших консультацій, з порядку засідання знято пункт про перенесення меншинних справ з Міністерства внутрішніх справ і адміністрації у Міністерство культури і національної спадщини.
Полегшення у виборчому режимі для меншин не є в Європі принципом, проте польська традиція багатокультурності вимагає, щоб ці люди мали свого представника в парламенті. Чинне польське законодавство сконструйоване так, що сьогодні активним виборчим правом можуть скористатися лише німці – інші представники меншин мусять балотуватися зі списків різних політичних партій, що не завжди дозволяє їм відстоювати інтереси своїх середовищ. З іншого боку, професійні дослідження показують, що польське населення характеризується відносно низьким рівнем толерантності для присутності меншин у громадському житті, тому депутат – офіційний представник нацменшин, напевно допоміг би змінювати цю свідомість та боротися з рядом стереотипів: “Зведення нашого функціонування до фольклору, танців та співу не зовсім нам відповідає”, – говорив голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима, який погодився разом з представником МВСіА Добеславом Жеменевським розробити документ з пропозиціями змін у законі про вибори.
Люцина Новак з департаменту демографічних досліджень Головного статистичного управління повідомила, що справа перепису населення вже пройшла процес перевірки на відповідність до європейського законодавства. “Маємо протокол деяких розбіжностей, але вони не стосуються справ, пов’язаних з меншинами” – сказала Л. Новак. Комісія прийняла запропоновану в законі про перепис дефініцію про національну ідентифікацію, причому висловлено занепокоєння, що аж 200 можливостей такого самовизначення може ввести непорядок і затемнити реальний стан справ. Запитання про національність, рідну мову (її дефініція, за оцінкою керівників меншинних організацій, досить суперечлива) та віросповідання (необов’язкове) будуть знаходитися в одному блоці. Інформації збиратимуться різними способами – з адміністративних ресурсів та особисто заповнених формулярів (також в електронному варіанті, прямо на сервері ГСУ, або домашньому комп’ютері), а 6 млн. громадян відвідають безпосередньо рахівники.
“Наше слово” №41, 11 жовтня 2009 року {moscomment}
