Галя Козак ■ КУЛЬТУРА ■ №4, 2018-01-29

Закарпаття в останні роки стало одним із найпопулярніших туристичних напрямків в Україні. Добра кава, місцеве вино, українсько-угорський пограничний колорит, термальні води і середньовічні замки – все це чекає на вас у Мукачеві та Берегові. Пропонуємо вам мандрівний путівник від «Нашого слова».

Ще п’ять років тому перше слово, яке спадало на думку кожному українцеві, коли влітку поставало питання, куди поїхати на канікули, було «Крим». Ледь не кожна українська дитина їздила до Чорного моря з батьками або ж з друзями вже у студентські часи. Та відколи Крим окупувала Росія, українці не можуть там проводити відпустку – дехто через принципові політичні погляди, а дехто тому, що у Криму йому загрожує небезпека і позбавлення волі. Після зміни геополітичної ситуації в реґіоні на туристичній карті України з’явилися два нові пункти, які стали надзвичайно популярними: Одеса і Закарпаття. Туризм також став політичним.
На Закарпатті відпочивати добре в будь-яку пору року – влітку ходити в гори, купатися у водоймах або ж відвідувати визначні місця. Взимку відпочинок може бути ще кращим. Найпопулярніші міста, куди їде багато українських туристів, особливо на зимові свята, – це Мукачево та Берегово. Для того, щоб ближче познайомити читачів з найпопулярнішими туристичними трендами в Україні, наводимо невеличкий путівник, як можна гарно провести зимовий відпочинок у Мукачеві та загалом на Закарпатті.

Як потрапити з Польщі на Закарпаття
Спочатку про те, що треба знати про географічне положення міст, які нас цікавлять, і як найзручніше туди дібратися.
Мукачево розташоване на відстані 40–50 км від кордону з Угорщиною та Словаччиною, або ж 90–100 км від кордону з Румунією і Польщею. Воно знаходиться недалеко від Берегова (приблизно 20 км), але відрізняється культурою, економічним рівнем, мовою та навіть звичаями людей. Через Берегове проходить низка важливих автошляхів, серед яких E58 та E81. Місто лежить за 5 км від прикордонного перетину Лужанка–Берегшурань. Через Мукачево пробігає українська національна дорога M06 (тобто міжнародна E50) та залізнична лінія Чоп–Київ. Тут закінчується стандартна маґістральна залізнична лінія з Угорщини.
З Польщі дібратися до Мукачева чи Берегова досить складно – до Закарпатської області немає безпосереднього сполучення ні потягом, ні автобусом, ні літаком. Тому доводиться поєднувати різні види транспорту.
Доїхати до Мукачева чи Берегова найпростіше автомобілем навпростець через Словаччину, перетнувши кордон з Україною біля Ужгорода. Це також найкоротший шлях. Скажімо, з Кракова вам буде необхідно їхати через Новий Санч до польсько-словацького кордону через Криницю-Здруй, далі – до Міхаловіц, а звідти вже недалеко до прикордонного пропуску Ужгород–Вишнє-Нємецьке. Через те, що останнім часом черги на кордоні з Польщею у Львівській області все збільшуються, а перетин автомобілем іноді займає більше як десять годин, багато українців із західної України (та й не тільки) змінило маршрут на більш вигідний, бо займає менше часу, а саме: через кордон із Словаччиною. Тож на цьому шляху віднедавна з’явивилося більше попутників з «Blablacar», інтернет-платформи для спільних поїздок автомобілем, де водію платиться виключно частина коштів за паливо. Є ще інший варіант доїхати до Мукачева – це більш звичний шлях через Львів. Звісно, ця дорога у два рази довша. Зараз авіакомпанія «Wizzair» має рейси з Катовиць, Вроцлава і Ґданська до Львова за помірними цінами (в середньому 100 злотих). Зі Львова подорож до Мукачева потягом або електричкою триває 4–5 годин. Звичайна електричка коштує від 30 до 60 грн (тобто до 9 злотих) і курсує зранку та ввечері. До Берегова зі Львова немає безпосередніх сполучень. Тож туди дібратися можна тільки зробивши пересадку в Мукачеві. Останнім часом туди їде багато людей, тому радимо завчасно купувати білети на потяг, адже часто вже за тиждень не залишається вільних місць.

Мукачево

Щойно ви прибудете потягом на вокзал до Мукачева, дослівно при виході з вагону на вас чатуватимуть водії таксі та приватних маршруток, викрикуючи «Берегове!», «Хуст – Тячів – Перечин!». Справа в тому, що автобуси до Берегова не їздять після 18.00 години, а в деякі селища та менші міста їздять лише два рази на день. Тому місцеві чоловіки з новим напливом туристів швидко зрозуміли, що на цій прогалині в державному забезпеченні можна заробити. Прикметне те, що при вході до вокзалу досі стоять з обох боків, як колони, радянські монументи робітникам та колгоспникам, а на маленькому паркувальному майданчику роїтиметься від машин приватних перевізників, ціни яких у кілька разів дорожчі, ніж у звичайних автобусах. Але як вже згадувалося раніше, після 18 години у тих, хто бажає доїхати до Берегова, вибору немає.
Мукачево – це невелике місто на Закарпатті, друге за величиною в реґіоні, яке розташоване в центральній частині області. Як і весь реґіон, воно мультикультурне, різношерстне і має властивий для даної місцевості колорит. Мукачево лежить на берегах річки Латориці, що тече з Карпатських гір. Саме місто оточене горами. Найпоширеніша мова – українська, потім – російська і, за даними Вікіпедії, понад 1% населення в Мукачеві розмовляє угорською. Не дивлячись на те, що всі володіють українською мовою, у побуті мукачівці розмовляють етнічно сформованою говіркою, куди вплелися слова та вирази зі словацької, угорської, німецької, чеської та румунської мов.
У місті є чим помилуватися. Найбільш прикметною пам’яткою міста, яку видно здалека, є Мукачівський замок або ж замок «Паланок». Це унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури з поєднанням різних стилів. Одна з найцінніших історичних і воєнно-архітектурних пам’яток Закарпаття XIV—XVII століть. Тут знаходяться музейні експонати та оглядовий майданчик з прекрасною панорамою міста. Також вам варто побувати на центральній площі Мукачева, де розташовані міська ратуша, театр і найпопулярніші пам’ятники міста, такі як: монумент Кирила та Мефодія, пам’ятник місцевому Сажотрусу, бюст угорському митцю німецького походження Міхаю Мункачі. Тут працюють найкращі кав’ярні, різні крамниці і продуктовий ринок. Мукачівську міську ратушу, де засідає Міська рада, і якій вже близько 110 років, прикрашає годинник. Також варто оглянути «Білий дім» – палац князів Ракоці, у якому на сьогодні знаходиться дитяча художня школа ім. Міхая Мункачі. Ви можете також прогулятися парком та набережною над річкою, заглянути в найскромніші закутки міста і поглянути на стару австрійсько-угорську архітектуру будинків.

Кава
В Україні прийнято вважати, що найкращу в країні каву роблять у Львові. Але мало хто знає, що справжніми кавовими столицями країни є Мукачево, Берегово та Ужгород.
У Мукачеві знаходиться відома на весь реґіон, та вже й, напевно, на всю Україну кав’ярня «Кондитерський дім Бондаренко». Раніше, до того як це місце набуло надзвичайної популярності, це не був кондитерський дім з мережею закладів у всій області, а маленька затишна кав’ярня «Едушо» (від назви кави «Eduscho», яку тут подавали). Відвідувала її в дев’яності роки ваша покірна авторка статті. А чим сьогодні цей «Кондитерський дім» такий винятковий? Тістечками! Так, кілька десятків різних тістечок на будь-який смак виставлені в ряд. До того ж, добра кава і тепла атмосфера. Усе це і є причиною того, що місце це існує від 1998 р. Кондитерська незмінно міститься на вул. Достоєвського, 11. У Мукачеві є й багато інших цікавих кав’ярень, адже як вже згадувалося, закарпатці дуже люблять каву. Тому в центрі міста ледь чи не на кожному кроці один до одного туляться кафе.

Берегово

Усі бабці та дідусі України їдуть останнім часом виключно до Берегова. Звідси найближче до границі з Угорщиною. Зауважте, що тут у вас можуть виникнути проблеми з комунікуванням українською мовою, адже більшість мешканців спілкується виключно угорською. Берегово є осередком угорської культури на Закарпатті, де знаходиться 26 пам’яток архітектури, 14 пам’яток історії та 6 пам’яток монументального мистецтва. Тож, хоч це й маленьке прикордонне містечко, та не потрібно його виключати з вашого туристичного маршруту. Чому ж сюди так охоче подорожують літні люди? Саме через те, що це містечко невелике, з австро-угорською архітектурою (тож нагадує Європу), тут можна себе відчути по-європейськи. У Берегові радимо вам обов’язково відвідати кав’ярню «Парізель», щоб спробувати тістечка «Наполеон» та «Еклер» (чудовий крем!). Знаходиться «Парізель» на вул. Богдана Хмельницького, 16.
Боржавська вузькоколійна залізниця – це залізниця на шляху Виноградів—Хмільник—Іршава. Люди називають її «Анця Кушницька». Тут ви можете проїхатися ретропотягом, сівши на нього в Берегові. У кожному селі, через яке проходить залізниця, споруджені невеликі станції. Ретропотяг складається зі старенького паровоза ГР-280 та трьох пасажирських вагонів. Він зупиняється в різних селах, де пасажири можуть вийти й продеґустувати місцеві страви та напої.

Термальні води Закарпаття у Берегові
Угорщина – це земля термальних вод. Завдяки вигідному географічному розташуванню високоякісну термальну воду можна знайти у великій кількості на більш ніж 80% її території. В Угорщині можна знайти приблизно 1500 термальних джерел, тут знаходиться близько 450 громадських лазень. Завдяки своєму межуванню з Угорщиною, Закарпаття теж має термальні води.
Тому Берегівщина – це унікальний район Закарпаття, у якому часто трапляються активні підземні процеси (пласти рухаються, викликаючи утворення гарячих підземних гейзерів). В околицях міста розвідані термальні й мінеральні води, що сприяють одужанню серцево-судинної системи та лікують хвороби шкіри. Сама вода – справді надзвичайно цілюща. Кажуть, що таким чином можна вилікувати понад 86 відомих захворювань. Термальні води призначаються для профілактики та лікування серцево-судинної системи, опорно-рухівного апарату, центральної та периферійної нервової системи, наслідків травм тощо. Басейн містить у собі компоненти йодних, бромних, та йодо-бромних мінеральних вод, у складі яких є лікувальні води хлоридо-натрієвого складу. Тут ви можете пройти і масаж.
Серед найкращих у Мукачівському та Берегівському реґіонах басейнів можна назвати рекреаційно-спортивну базу «Закарпаття», оздоровчий комплекс «Жайворонок» і «Термальні води Косино».
Почнемо з рекреаційно-спортивної бази «Закарпаття», яка знаходиться безпосередньо у Берегові. Відома вона унікальною за своїми лікувальними властивостями термальною водою високої мінералізації, яка наповнює великий комплекс басейнів просто неба. База «Закарпаття» була відкрита ще в часи Радянського Союзу (1967 р.) для тренування і реабілітації спортсменів Олімпійської збірної. Термальні води тут знаходяться у свердловинах на глибині від 930 до 1080 м і мають на виході температуру 620С, щойно потім охолоджуються до температури 290С–310С. Вони містять 32 мікроелементи. Термальну воду добувають зі свердловини завглибжки 1100 м, її температура на поверхні складає +570С.
Оздоровчий комплекс «Жайворонок» (вул. Шевченка, 112) – це сучасний термальний комплекс, побудований 2011 р.. Він складається з основного критого басейну (310С–330C), в якому функціонують гідромасаж, гейзер і два водоспади, а також в окремому куточку басейну обладнано джакузі (420С–450C). на території комплексу 2013 р. відкрито пляж під відкритим небом, який вміщує у себе ще 3 басейни: дитячий, дорослий та один із найбільших басейнів комплексу з прісною водою. Вхід сюди не вимагає додаткової плати, шезлонги вже входять у вартість входу.
Комплекс «Термальні води Косино» в селі Косонь – це один із найкращих термальних комплексів України. У реґіоні ходять плітки, що він належить братам Кличкам. На території комплексу розташовано п’ять басейнів: три з них термальні. Візитівкою комплексу є найбільший у світі термальний фонтан-басейн «Золотий кран здоров’я», його висота – 16 м. З нього тече термальна сірко-воднева вода, збагачена киснем.

Чани
Ще один привабливий вид відпочинку у цьому реґіоні – чани. Що це таке, спитаєте ви. Чавунний чан – це велика ємкість, об’ємом 1200 літрів, у формі казана. Він стоїть на печі, яку топлять дровами. Що в ньому робити? Варитися! Це великі металеві посудини-казани, куди набирається мінеральна вода. Одночасно в чані може перебувати кілька людей (до 10 осіб), залежно від розміру чану. Родзинкою чана є те, що оздоровча процедура відбувається просто неба, незалежно від пори року. Після процедури можна, а навіть треба скупатися в холодній річці. Це – закарпатська альтернатива термальним джерелам, саунам та джакузі.

Навколо мороз, а ви сидите в гарячій ванні і дихаєте свіжим морозяним повітрям. Після того, як ви попарилися в чані (в основному, 5–15 хв.), вам потрібно охолодитися. Спеціально для цього є басейн або ж чан повинен бути розташований неподалік від річки, в яку потрібно акуратно, спокійно увійти. Температура води в чані мусить бути близько 40 градусів. Перепад температур діє на організм людини підбадьорливо. Одним словом, це треба спробувати! Такі екзотичні ванни також позитивно впливають на серцево-судинну систему, укріплюють загальний тонус, омолоджують шкіру та насичують її мінералами. А скупатися можна в найрізноманітніших чанах – від антикварних до сучасних. Найпопулярніші чани знаходяться в невеликому селі Лумшорах, де в різних господарів є їх аж 18.

Вино
Закарпаття відоме своїм вином. Одним із традиційних занять місцевого населення з давнини і до сьогодні є виноробство. Це легко помітити у фольклорі. Культура споживання і деґустація вина відрізняють Закарпаття від інших областей України. Тому тут проводять винні тури для туристів. Вони включають відвідування деґустаційних залів та приватних винних підвалів. Проводяться також винні фестивалі, які притягують відвідувачів з усієї України та з-за кордону.
Апогею свого розвитку закарпатське виноробство досягло у 50-х початку 60-х років минулого століття. Промислові площі винограду в реґіоні становлять понад 14 тисяч гектарів. За радянських часів побудовано винні заводи, налагоджено виробництво різних сортів цього трунку. Проте з середини 1960-х років виробництво вина починає здавати позиції. Площі виноградників скорочуються, а з ними і кількість працівників. Наразі виноробство у реґіоні, хоч і повільно, але послідовно збільшується. Загалом на Закарпатті працюють і промислові підприємства, і приватні винороби. Сьогодні тут близько 100 місць деґустації, де вам запропонують домашнє вино. Вони розташовані на території Мукачівського, Берегівського, Виноградівського та Ужгородського районів. Але ж нас цікавлять тільки два перші.
Одним із підприємств, яке успішно реалізовує свою продукцію, є «Cotnar» («Котар»), що знаходиться неподалік села Мужієва Берегівського району. Історія цього підприємства почалася ще у шістдесятих роках минулого століття, коли тут створено берегівський консервний завод. У 1996-му на БКЗ розпочато розлив вина, а згодом і переробка винограду. А 2008 р. біля власних виноградників у Мужієві побудовано новий завод повного циклу виноробства (переробка винограду, дозрівання та розлив). Найстаріше вино «Троянда Закарпаття» виготовлено з урожаю 1986 р. Фірмові вина – це «Троянда Закарпаття» і «Старовинний замок». Деґустація проводиться за загальноприйнятими правилами, тобто починається з легкого білого сухого вина, а завершується солодким (десертним). До деґустації додають сир, горіхи, закарпатський хліб – щоб підготувати смакові рецептори до наступного сорту. У підвалі знаходяться великі дубові діжки, у яких за традиційними технологіями вистоюється вино, набуваючи особливої пікантності та витонченості. Для зберігання ординарних вин у підвалі встановлені спеціальні металеві, емальовані зсередини, цистерни. Деґустація вина поєднується з історичною довідкою та екскурсією.
Активними у представленні домашніх вин є винороби з села Бобовища Мукачівського району – однієї з винних столиць Закарпаття. Тут знаходяться дегустаційні зали. Представник цього села – переможець багатьох фестивалів, винороб Василь Анталовський. Захоплюючою для відвідувачів видасться й екскурсія винним підвалом підприємства «Бобовище», який знаходиться прямісінько у скалі. Його довжина сягає 1 кілометра та може вмістити понад мільйон літрів вина. Крім цього, відомі деґустаційні зали сільської садиби «Золота рибка» та родинний підвал «Анталовський». Звичайно, і у самому замку є деґустаційний зал. Знаходиться він у старовинному підвалі. Тут відвідувачам пропонують вина торгової марки «Чизай», що виробляється в Берегово.
Вино в Закарпатті стало головною темою фестивалів «Червене вино» (Мукачево), «Біле вино» (Берегово). Як мекка серед туристів, що відвідують винне Закарпаття, Мукачево відоме своїм традиційним фестивалем «Червене вино». Проходить він щорічно у переддень Старого Нового року. Кожного разу захід збирає щораз більше гостей. Сюди приїжджають не тільки винороби Закарпаття, але й їхні колеги з-за кордону. Серед учасників винного свята – професійні винороби і приватні особи, що привозять бочечку домашнього вина. Кваліфіковане журі визначає переможців у різних номінаціях.
Варто відвідати і деґустаційні зали вина в Берегівському районі: «Старий підвал» торгової марки «Чизай», винороба Урсти, при комплексі «Жайворонок», будинок вина «Берегвідек» і родинний підвал «Шош».

А звідти вже й до Карпат недалеко
Коли ви вже добре відпочили в низині: смачно поїли, відігріли стомлені кістки у термальних цілющих водах, надивилися на визначні пам’ятки та місця, насолодилися залишками історії Австро-Угорської імперії, Чеської Республіки в Мукачеві та Берегові, не піддайтеся своїй солодкій ліні та відправтеся у гори Карпати. Від Мукачева до верховини, закарпатської полонини година їзди електричкою. А там уже вам відкривається повністю інший світ. ■

Поділитися: