Степан Мігус ■ ПОДІЇ ■ №25, 2020-06-21

Пандемія Covid-19 суттєво ускладнила проведення Шевченківських днів на Вармії та Мазурах. Заплановані на березень концерти і виставки довелося скасувати. Однак громада таки провела – хоч і з деяким запізненням – заходи, які стали традиційними ще з часів насильного переселення українців. У неділю, 7 червня, у культурному осередку при греко-католицькому храмі ім. Василія Великого у Кентшині відкрилася виставка графіки Тараса Шевченка під назвою «Поет, прозаїк, художник».

Голова Кентшинського гуртка Об’єднання українців у Польщі Андрій Сидор розповів про живописну спадщину Тараса Шевченка та представив матеріал, який опрацював голова Ольштинського відділу ОУП Степан Мігус. Він зазначив: Шевченко відомий перш за все як поет, драматург та прозаїк, однак це аж ніяк не применшує його здібностей художника – бо поезія і живопис тісно пов’язані у його творчості.

З 1838 по 1845 рік Шевченко навчався у Петербурзькій академії мистецтв, виявивши неабиякі здібності у живописі маслом, аквареллю, малюнку олівцем. Коли ім’я митця стало вже досить відомим, меценат Григорій Тарновський купив картину «Катерина», яка стала початком його української колекції. У 1843-1844 роках Шевченко працював над серією офортів «Мальовнича Українa», самостійно вивчаючи техніку гравіювання. Повернувшись у 1845 році після навчання в Україну, Шевченко аж до арешту був художником Археографічної комісії. На засланні поетові забороняли писати та малювати, але завдяки допомозі інтелігенції він зміг протягом усіх десяти років нелегально займатися творчістю.

Найбільшої майстерності не лише в поезії, а й у живописі та графіці Тарас Шевченко досяг в останні роки життя, уже після звільнення. У вересні 1860 року Академія мистецтв удостоїла його наукового звання академіка гравюри. Художник ставився до образотворчого мистецтва з глибокою щирістю, воно приносило йому розраду в гіркі хвилини. Нині його роботи, окрім автобіографічного, мають ще й історичне та етнографічне значення. Малюнки Шевченка стали своєрідними ілюстраціями його життя, показують його художні смаки та прагнення. Передусім у цих роботах впадають в око життєвість, реалізм.

У художній спадщині митця – десятки полотен, які зберігаються у Національному музеї Тараса Шевченка. У його фондах є близько двохсот робіт: портрети, пейзажі, жанрові роботи, створені у техніці акварелі, сепії, офорту, масляного живопису. ДоробокШевченка – величезне досягнення всієї української художньої культури. Слава і майстерність митця пережили добу, у якій він творив.

Виставку організували Ольштинський відділ та Кентшинський гурток Об’єднання українців у Польщі. З  Кентшина вона вирушить до Ольштина, де в місцевому осередку культури при греко-католицькому храмі Покрови Пресвятої Богородиці у передостанню неділю червня також традиційно вшанують пам’ять Тараса Шевченка. 

Фото Андрія Сидора

Поділитися:

Схожі статті

Лавреати Підляської науково-літературної нагороди за 2023 рік

Підляський науковий інститут ■ Cпонсорована стаття ■ №52, 2023-12-31 Метою Підляської науково-літературної нагороди є промоція української мови та культури Підляшшя шляхом вшанування та нагородження...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*