Тетяна Данюченко ■ УКРАЇНА ■ №36, 2019-09-01

Президент України Володимир Зеленський готовий відмінити мораторій для Польщі на пошуково-ексгумаційні роботи на території України. У відповідь він очікує на впорядкування українських місць пам’яті в Польщі та покращення українсько-польських стосунків. Під час свого візиту до Варшави президент не знайшов часу зустрітися з українською громадою, проте сподівається зробити це наступного разу.

31 серпня – 1 вересня Володимир Зеленський відвідав Польщу в рамках заходів, присвячених 80-й річниці початку ІІ Світової війни. Він зустрічався з президентом Польщі Анджеєм Дудою та лідерами інших держав, а також розраховував на зустріч з президентом США Дональдом Трампом. Проте останній відмінив візит нібито через надзвичайну ситуацію у Флориді, до якої наближається потужний ураган “Доріан”, – замість нього до Польщі приїхав віце-президент США Майкл Пенс.

Варшаву відвідали представники 40 різних країн, натомість не було президента Росії Владімира Путіна – його на урочистості не запросили. Дуже промовистим став виступ президента Польщі, у якому він закликав – натякаючи на окупацію Росією України – рішуче реагувати на агресію одних країн проти інших, адже замирення агресора може призвести до гірших наслідків. ”Мають бути санкції, мають бути рішучі кроки, має бути видно, що кожна військова агресія зустріне абсолютно рішучу і міцну відповідь. Це виклики сьогодення, тому я наголошую: business as usual, закривання очей є не рецептом для збереження миру, а простим способом зробити агресорів ще зухвалішими, способом дати дозвіл на чергові атаки. Знаєте, як це було: в 2008 році Грузія, в 2014-м – Україна”, – сказав Анджей Дуда.

“Перезавантаження” стосунків Польщі та України

Від візиту Зеленського польська сторона очікувала поступок в історичних питаннях, які не вирішувалися – з одного боку, за часів попереднього президента України Петра Порошенка та голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, а з іншого, з моменту приходу до влади у Польщі правлячої партії “Право і Справедливість”. У 2015 році Україна визнала воїнів УПА такими, що воювали за її незалежність, на що негативно відреагувала Польща. У 2017 році в селі Грушовичі місцева польська влада вирішила розібрати пам’ятник на честь воїнів УПА. Українська сторона відповіла мораторієм на пошуково-ексгумаційні роботи на своїй території. У 2018 році Польща намагалася прирівняти воїнів УПА до нацистських та радянських окупантів, приймаючи поправки до закону про Інституту національної пам’яті Польщі. І хоча правки були згодом скасовані, це не допомогло знайти порозуміння між сторонами. З пошуково-ексгумаційними роботами проблеми є і в Польщі. Так, наприклад, нащадки жителів села Терка не можуть досі добитися проведення досліджень на тому місці, де у 1946 році були розстріляні та спалені їхні предки, – на це не погоджується ІНП Польщі (“Коли нащадки українців, загиблих у Терці, похоронять своїх рідних?”, “Наше слово”, №33). Проблеми в історичній площині псували стосунки між країнами і в інших галузях, зокрема в економіці, тож конфлікт очікував на вирішення.

Під час зустрічі у Варшаві Володимир Зеленський та Анджей Дуда домовились оновити й перезавантажити двосторонню робочу групу з вирішення історичних питань, що працюватиме під патронатом глав обох держав. «Я готовий розблокувати отримання дозволів на проведення пошукових робіт в Україні, а польська сторона опоряджає українські місця пам’яті в Польщі. Запропонував президенту Дуді спорудити на кордоні України та Польщі спільний меморіал примирення»,– заявив Володимир Зеленський. Він назвав результати зустрічі – «обнуленням» взаємних претензій та прогнозував проведення спільних експедицій, які займатимуться пошуком і перепохованням на батьківщині загиблих польських та українських вояків і мирного населення.

Українська сторона очікує, що розблокування конфлікту та вихід із замкненого кола допоможе налагодити двостороннє співробітництво. Сторони вже домовилися розв’язати проблему з вантажоперевезеннями через українсько-польський кордон. А ще одним позитивним кроком стало підписання у Варшаві Україною, Польщею та США меморандуму про тристоронню співпрацю у сфері енергетики. Це допоможе знизити залежність від російського газу як Україні, так і Польщі. Польська сторона розраховує постачати значні обсяги американського газу в Україну. “У 2021 році це буде 6 мільярдів кубометрів на рік”, – каже представник польського уряду з питань стратегічної енергетичної інфраструктури Пйотр Наїмський.

Новий президент України відверто декларує своє бажання перезавантаження польсько-українських відносин, позаяк не є таким наполегливим в історичних питаннях, як його попередник чи голова Українського ІНП Володимир В’ятрович, котрий, до речі, може скоро залишитися без посади. До Верховної ради В’ятрович також не потрапив (він йшов за списками партії “Європейська солідарність” Петра Порошенка), під питанням і власне існування ІНП в Україні.

Досягнуті домовленості поки ще не оформлені офіційно, наразі це лише спільні заяви. Проте йдучи на поступки в історичних питаннях, Київ очікує відповідного кроку з боку Варшави та покращення співпраці в політичній, економічній, енергетичній та оборонній сфері.

Чи почув Зеленський українську громаду?

З української громадою під час свого візиту до Польщі Володимир Зеленський не зустрічався. “Мій поточний офіційний візит до Польщі передусім пов’язаний з пам’ятними заходами з нагоди 80-ї річниці початку Другої світової війни, тому, на жаль, не всі зустрічі, зокрема з українською громадою, було можливо запланувати та узгодити з польською стороною”, – сказав президент України.

Натомість він відповів на відкритий лист від представників українських організацій за кордоном та висловив сподівання на зустрічі у майбутньому.

В своєму листі активісти засмучувалися, що президент ігнорує українську громаду та зверталися з декількома проханнями. Серед них були:

• проводити зустрічі з громадянами України за кордоном,
• створити посаду штатного радника з питань закордонних українців та міграційної політики при Кабінеті Міністрів України,
• запровадити електронне голосування для громадян України, що перебувають за кордоном,
• забезпечити їм делегування своїх представників до Верховної ради України,
• дозволити множинне громадянство,
• створити програму повернення для трудових мігрантів.

У Зеленського на лист відповіли дуже оперативно – в той же день. Як пише одна з ініціаторок зверенення Наталія Панченко (громадська ініціатива «Євромайдан-Варшава»), Петро Порошенко не відповідав на подібні заклики з березня 2016 року.

Зеленський у своїй відповіді зазначив, що питання делегування представників української діаспори до Верховної Ради та множинне громадянство обговорюється президентом, урядом і народними депутатами. Також він підтримує ідею впровадження посади радника з питань закордонних українців і міграційної політики при Кабінеті міністрів України, який долучився б до створення програми повернення для трудових мігрантів.

“Я вдячний українській діаспорі за активне просування інтересів України у світі, сприяння на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції та підтримку у протистоянні російській агресії”, – підсумував Зеленський.

Поділитися: