Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №49, 2019-12-08

Члени Українського історичного товариства в Польщі (УІТ), які у середині листопада зустрілися у Варшаві, прийняли звіт про діяльність за останній рік. Серед обговорюваних планів на майбутнє були й такі, що сягають 2021 року.

Однією з перших ініціатив останніх 12 місяців було прийняття та підписання листа УІТ, а потім – розповсюдження листа «Полякам. Вся польсько-українська епоха: не перша і не остання». У ньому автори закликали до взаємної поваги та розуміння, а також до солідарності, яка зробить поляків та українців сильнішими в часи, коли повертаються націоналістичні рухи, ксенофобія, імперські амбіції деяких країн. Лист з’явився, зокрема, у виданнях «Gazeta Wyborcza», «Rzeczpospolita», «Nowa Europa Wschodnia», «Наше слово». Він також доступний в інтернеті. Серед реалізованих за останній рік планів були конференції, які товариство організувало самостійно або у співпраці з кимось.

Провідною темою таких заходів були польсько-українські відносини; пройшли вони у Ченстохові, Перемишлі (Польща), Новому Саді (Сербія) та Римі (Італія). Навесні на перемиській конференції професорові Степану Заброварному та доктору Олександрові Коляньчуку вручили медалі «Сторож пам’яті» від Українського історичного товариства. На варшавських зборах історики вирішили, що цю відзнаку надаватимуть не лише українцям. Однією з головних тем до обговорення було питання спільної роботи з Інститутом національної пам’яті (ІНП). Про досвід відносин з цим відомством нагадав Петро Тима.

Зокрема, він розказав про співпрацю у питанні знищеного пам’ятника на могилі у Монастирі біля Верхрати, а також поховань у селі Терка на Підкарпатті. «Після того, як українська сторона запросила польських експертів долучитися до ексгумації жертв сталінського терору на території України, польський ІНП робить крок вперед у справі Терки», – заявив голова Об’єднання.

Нагадаємо, що нащадки жителів села Терка (Ліського повіту Підкарпатського воєводства), чиї рідні були розстріляні та спалені в 1946 році в одній із хат, роками домагалися перенесення їхніх останків до братської могили на цвинтарі. Інститут національної пам’яті довгий час не погоджувався проводити розкопки там, де стояла хата. Люди бояться, що на місці загибелі їхніх родичів невдовзі почнуться будівельні роботи.

Члени Українського історичного товариства написали листа у цій справі до віце-прем’єр-міністра Пйотра Ґлінського у липні 2019 року. І отримали задовільну відповідь. На ексгумації у Терці погодився голова Інституту національної пам’яті Ярослав Шарек.

Окрім цього, він звернувся до членів УІТ, ОУП та Українського товариства у Любліні щодо спільних дій у справі Сагрині. У цих питаннях, а також щодо розслідування злочинів проти громадян Польщі українського походження, історики хочуть розмовляти з головою ІНП. У планах товариства на наступний рік – участь у відзначенні 100-ліття Варшавської битви. Історики хочуть підготувати інформаційний бюлетень про цю битву та загалом про польськоукраїнський союз у той період.

Члени УІТ заявили також про підтримку акції «Полум’я братерства», яку минулого року започаткували гарцери та пластуни з Польщі. На зборах узгодили дати проведення конференцій у 2020 і 2021 роках.

Цьогоріч Українське історичне товариство відзначає 15-ліття діяльності. Голова організації, професор Роман Дрозд, зазначив, що цей рік був найбільш успішним з усіх. «Ми не лише не призупинили діяльність, ми дедалі більше розвиваємося», – сказав він. Тільки за цей рік до організації приєдналися шестеро нових учасників. Двоє з них – на останніх зборах у Варшаві.

Фото автора статті

Поділитися:

Схожі статті

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*