(cм), (пл) ■ ГРОМАДА ■ 2011-05-05
–Орест Гарасим, волонтер з Битова
Звичайно, я переписав уже свою сім’ю – і всі охоче до цього підійшли. З чужими людьми буває по-іншому. Часом бояться, не відчувають потреби. Інколи чую: “Я українець, маю це в серці і не мушу цього мати на письмі”. Проте ми самі не дізнаємося, скільки нас, якщо будемо жити в закритому середовищі. Рахівник і так до нас не прийде. Тому немає проблеми, щоб я, як волонтер, допоміг. А я вже чув про такі випадки, що рахівник, який прийшов до хати, не спитав про національність, тільки сам її позначив. Як видно, варто переписатися самому в Інтернеті. Як ні – то я допомагаю переписатися в домівці, при церкві, але буває – домовлюся з людиною і приходжу до неї додому. Я вже допоміг понад 50 особам. (пл)
–Сергій Васюта, від семи років з родиною в Польщі, професор звичайний, доктор габ. iсторичних наук Вармінсько Мазурського університету
Не треба вагатися бути українцем.
Я думаю, що більшість українців, які проживають у Польщі, не тільки задоволені зі свого статусу, не тільки зроблять все, щоб залишатися українцями поза Вітчизною, але зроблять також усе, щоб взаємини між українським і польським народом, іншими народами, які проживають разом з нами, стали кращими, можуть бути гідними громадянами Польщі і гідними представниками великого українського народу. Тому нам усім треба про себе заявляти. (cм)
–Марія Якубович, голова Тернопільського фонду
Я, звичайно, переписалася – зробила це вже в перший день відкриття інтернет реєстрації. Бувало, деякі люди підходили до мене – і я їм допомогла. Дехто не користується комп’ютером, не має доступу до Інтернету, – отже, добра ідея: переписувати біля церкви. Тепер держава організовує перепис. Повинні бути точні статистичні дані, яких часом бракує. Говориться, що важко подати число міґрантів у Польщі – а тепер вони можуть заявити про свою присутність. (пл)
– Мирослава Керик, соціолог, викладач Вищої школи ім. Р. Лазарського у Варшаві
Хоч я ще не переписалася – однак я не лише думаю, щоб це зробити: я напевно це зроблю! Кожен, у кого є обліковий номер PESEL, може це зробити. Важливо й корисно це для тих міґрантів, які приїжджають до Польщі на довший час. Завдяки перепису вони зазначать: ми тут, нас певна кількість, у нас ідентифікаційні номери, ми перебуваємо тут леґально тощо. Перепис покаже, де міґрантів у Польщі найбільше – і тоді держава змушена буде подумати про політику інтеґрації міґрантів, бо якщо вони тут є, вони переписалися, то також треба подумати про проблему їхнього прийняття та підготовки до цього середовища. (пл)
Більше на тему перепису читайте на сторінці http://perepys.pl
“Наше слово” №19, 8 травня 2011 року {moscomment}
