ЗАПИСАЛИСЯ українцями в переписі населення

(пл)ГРОМАДА2011-04-30

Катерина Сіроцька, голова Союзу українок Польщі
Уже першого дня перепису подзвонила до мене дочка і нагадала, щоб переписатися. Ми з чоловіком зробили це через Інтернет. Часом хтось зі старших людей нас питає, упевнюється, – до якого дня можна переписатися, – то, звичайно, підказую. Під час попереднього перепису я мусила вимагати від рахівника, щоб він записав мене українкою, бо той взагалі не спитав про національність. Тепер кожен може зробити це сам. А якщо не користується Інтернетом, то повинні допомогти діти чи онуки. Як ми самі про себе не подбаємо, то й інші не будуть дбати про нас.

Мирослав Чех, журналіст, “Gazeta Wyborcza”
Анкетери, які переписують населення, приходять додому тільки до вибраних осіб. і це більше опитування, ніж перепис. Звичайно, кожне опитування має свої плюси та мінуси. Рахівники зобов’язані відвідати ті ґміни, де меншини становлять понад 20% населення, однак ми розсіяні – і ґмін з таким відсотком українців надзвичайно мало. Хто самостійно перепишеться через Інтернет, збільшить кількість нас, українців, у статистиках. А хто це проіґнорує, то в кінцевому розрахунку, певно, буде записаний як більшість. Треба пам’ятати, що тепер можна переписатися в домівках, при церквах, де є волонтери, і треба скористатися цією опрацьованою системою. Звичайно, я сам уже переписався.

Мирослав Пецух, доктор етнології, Любуський музей
Я вже переписався і переписав свою сім’ю. Подав як першу українську націо нальність, та заявив у другому – необов’язковому – запитанні про свою приналежність до лемківської етнічної групи. Намовляю всіх, щоб самопереписалися через Інтернет, адже візит рахівника в наших помешканнях дуже малоправдоподібний. А пізніше може виявитися, що нас у статистиках менше, ніж було навіть після попереднього перепису. А це була б нечувана поразка. Я записався як українець -лемко, бо така є дійсність. Закликаю всіх українців, чиє коріння на Лемківщині, зробити так само, щоб показати, що лемко і українець – це не два протилежні поняття, як дехто вважає, а взаємно доповнюються, творячи цілість.

Петро Сич, підприємець, власник “PHU OKMEL”
Ми з моїм кузеном взяли комп’ютер і переписалися разом – заповнили свої анкети в Інтернеті. Буває, що хтось може боятися заявити про своє походження – і на це немає ніяких ліків. Однак якщо людина пишається своїм походженням, то не має проблеми з тим, щоб сказати про те, яке в неї коріння. Вважаю, що в цій справі все ясне, як сонце на небі.

Більше на тему перепису читайте на сторінці http://perepys.pl

“Наше слово” №18, 1 травня 2011 року {moscomment}

Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*