Павло Лоза ■ ПОГЛЯДИ ■ №18, 2020-05-03

Нещодавно у тижневику ми писали про українку Марію Кузик, яка протягом року працювала у Вроцлаві і в якої шахраї вкрали всі зароблені гроші. Нагадаємо коротко її історію: жінка жила у квартирі зі своїми хворим 76-річним дядьком. У березні в неї закінчувалася віза, тож Марія збиралася поїхати в Україну, аби зробити наступну. Забрала з банку готівкою все, що їй вдалося відкласти – 15 тисяч злотих –  і зберігала їх вдома.

Одного разу до її дядька прийшли люди, які представилися працівниками банку та поліції. Вони знали його прізвище та стаціонарний номер телефону. Шахраї заявили: вони отримали інформацію про те, що у квартирі зберігаються гроші, але ті можуть бути фальшивими, і їх слід перевірити. Як доказ вони дали дядькові Марії номер телефону, за яким нібито поліцейський мав підтвердити, що те, що вони кажуть, – правда. Чоловік зателефонував, хтось підняв трубку і заявив, що він нібито вроцлавський правоохоронець, а також підтвердив слова шахраїв. Вони ж взяли 15 тисяч злотих «на перевірку» і зникли. Більше їх ніхто не бачив.

На жаль, схожих історій – багато. За статистикою, кожного дня кілька людей у Польщі втрачають гроші саме таким чином. Найчастіше жертвами шахраїв, які вдають із себе поліцейських, стають пенсіонери та літні люди.

Cхоже виглядає статистика, що стосується так званого «методу онука». Він полягає у тому, що шахраї, які дзвонять до літніх людей, заявляють, нібито їхній онук збив на машині людину, і треба заплатити гроші, аби його не посадили до в’язниці. Звичайно, жоден дідусь чи бабуся не хоче, щоби близький родич опинився в ув’язненні. Тому всі платять. Або майже всі – я знаю про одну перемишлянку-українку, яку шахраєві не вдалося обманути. Пенсіонерці подзвонив «фальшивий онук» і сказав, що йому негайно потрібні гроші, бо з його вини сталася аварія. Українка ж запитала: «Петро, а чому ти говориш зі мною польською?». Так вона зрозуміла, що дзвонить насправді не її онук.

Зараз шахраї, які вдавали із себе родичів чи поліцейських, адаптували свої методи до обмежень, пов’язаних з епідемією коронавірусу. Однією з жертв стала мешканка міста Бидґощ. До неї подзвонив чоловік і назвався поліцейським. Сказав жінці, що хоче її попередити – до її дому нібито наближалися злочинці, які хотіли її пограбувати. За його словами, ці люди мали підроблений паспорт пенсіонерки, і дізналися, що вона тримає заощадження вдома, а не в банку. Шахрай переконав перелякану жінку віддати гроші «поліцейським», аби вони «були в безпеці». Однак він зазначив, що через епідемію коронавірусу готівку треба продезінфікувати, тому краще залишити її у домовленому місці, за яким нібито наглядають правоохоронці. Якби не пандемія, жінка могла би занести кошти до відділення поліції, але зараз цього зробити не вдасться – переконували шахраї. Пенсіонерка повірила їм і поклала пакет з готівкою у смітник біля своєї хати – там було 50 тисяч злотих. Коли жінка зрозуміла, що її обдурили, від грошей вже не було і сліду.

Варто зазначити, що не поодинокий випадок, коли шахраї використали страх людей перед коронавірусом на свою користь, і це не стосується лише пенсіонерів. Прикладом може бути 29-річна жінка з Білостока, яка отримала смс-повідомлення про те, що вона нібито мусить доплатити за дезінфекцію поштової посилки. Нічого не підозрюючи, вона перейшла за посиланням на сайт, де треба було обрати свій банк, і спробувала оплатити «послугу». Однак сторінка була підробленою, і всі її особисті дані – логін та пароль для входу до банківського акаунту онлайн – опинилися в руках кібер-злочинців. Вони ж використали їх, аби отримати доступ до справжнього рахунку жінки. Підтвердивши переказ, вона не звернула уваги на те, що його сума насправді становить 35 тисяч злотих.

Безперечно, під час пандемії ще з’являться нові методи шахрайства. Аби не стати жертвою злочинців, слід ретельно перевіряти підозрілі повідомлення та пам’ятати, що поліцейські ніколи не інформують про хід справи, розслідування якої триває. Також вони не просять передати гроші невідомій людині чи переказати їх на вказаний по телефону банківський рахунок.

Що ж до фальшивих онуків – то краще зі своїми рідними та близькими розмовляти українською.

Поділитися: