05.01.2018
Бетлегем у кожній хаті
Катерина Семчук ■ КУЛЬТУРА ■ №1, 2018-01-07 «Наше слово» розповість вам про унікальне різдвяне явище української культури, яке до сих пір збереглося в Україні...
ПУБЛІЦИСТИКА ■ №34, 2018-08-26
У страшних історіях про російський імперіалізм побутують легенди, що Росія мріє поділити Україну: найбільшу частину пирога собі, Львів – полякам, Закарпаття – угорцям. Минають роки від початку російської агресії на сході України, Закарпаття є досі її невід’ємною частиною.
Чи є якісь передумови, крім історичних, побоюватися сепаратистських чи автономних амбіцій від закарпатців? Як облаштована угорська меншинна спільнота на Закарпатті? Яка політика України та Угорщини щодо регіону? Розгляньмо зблизька його політичну ситуацію.
Після окупації Криму та початку війни на Донбасі Україна змінилася. Не тільки тому, що війна торкнулася майже кожного українця, а й тому що країна повинна була у швидкому темпі змінити функціонування своїх численних
інфраструктур, так би мовити, пристосуватися. Навіть у часи війни життя не зупиняється, а невпинно йде, диктуючи свої правила. За період російської агресії на сході України Закарпаття здобуло новий статус одного з найбільш відвідуваних туристичних регіонів України. Тут є все, чого може побажати український турист: гори, гірські курорти для походів та розважального зимового виду спорту, тут є власна історія та культура, басейни з термальною водою, особлива кухня та винна культура. Таким чином, у регіон прийшло більше грошей. Тепер закарпатці не тільки утримуються з прикордонної контрабанди чи заробітчанських грошей в Росії, Чехії чи Італії, а почали перебудовувати свої території та старі будинки на недешеві апартаменти, готелі і кімнати для туристів.
Срібна земля
Закарпаття або ж Срібна земля, як ще його називають, цікаве тим, що воно різне, але тримається разом і якимось чином вписується в українську канву. Якщо взяти до уваги угорську меншину, то вона чи не найчисленніша в регіоні, зосереджена в Чопівському, Берегівському та Виноградівському районах.
Так склалося історично, що територія Закарпаття була частиною угорської території (спочатку належало до Угорського королівства, а пізніше до Австро-Угорської імперії) потягом понад 900 років. Після Другої світової війни регіон став частиною Української радянської соціалістичної республіки. Перед цим Закарпаття у міжвоєнні роки встигло потрапити до Чехословаччини, після того, як у результаті Тріанонського договору Угорщина втратила майже дві треті частини своєї території. Водночас, у 1939 році кілька днів проіснувала проголошена Карпатська Україна.
Після того, як угорський уряд Віктора Орбана почав щедро роздавати угорські паспорти закарпатцям, які розмовляють угорською (і не конче є етнічними угорцями), тепер кожен десятий мешканець Закарпаття – громадянин Угорщини. За угорською статистикою, на Закарпатті мешкає 100 тис. угорців. І це, не дивлячись на те, що велика частина етнічних угорців виїхала на Захід.
З одного боку, мультикультуралізм та багатоетнічність побудована на базі кількох культур, є привабливістю, з
іншого, може бути дестабілізаційним фактором у сусідстві з країнами з імперіалістичними схильностями.
Між поведінкою Росії на сході України та поведінкою Угорщини на Закарпатті можна провести паралелі. Вони так само, як Росія в Луганську та Донецьку раніше, підтримують розвиток та поширення угорської меншини за рахунок роздавання угорських паспортів. Угорщина створює культурні центри, підбудовує угорські партії. Все це, як дві краплі води, схоже на російську стратегію впровадження дестабілізації політичної ситуації у регіоні з використанням національної меншини для поширювання сепаратистських настроїв.
Безсумнівно, Угорщина намагається щось осягнути на Закарпатті, але що саме — автономію Закарпаття у складі України, сепарацію та приєднання у статусі автономної республіки до Угорщини чи відокремлення території Закарпаття від України і приєднання її до своєї державної території?
Угорське Закарпаття
Загалом поки що Угорщина на тлі з Україною перебуває у виграшній ситуації. Вона має всі переваги: паспорт ЄС
дозволяє легально працювати в Європі та Великій Британії, відповідно, більше заробляти і вільно пересуватися територією ЄС. Найчастіше закарпатець, який отримав угорський паспорт, виїжджає не до Угорщини, а далі, де більше платять і краще до нього ставляться, а також рівень життя набагато вищий.
Угорщина надає численні соціальні грошові види допомоги, додатково виділяє кошти на школи, у яких навчають угорською мовою. Такі великі гроші виділяються тому, що Орбан і націоналістичні угорські партії зацікавлені, щоб угорські українці не залишали Закарпаття і не емігрували.
Наприклад, у 2015 році на Закарпатті Угорщиною було засновано благодійний фонд Центр економічного розвитку
Закарпаття «Еде Еган». Ця організація, на яку з податків угорських громадян було виділено 100 млн євро, має на меті фінансувати угорськомовних закарпатців (підкреслимо: не громадян Угорщини на Закарпатті, а саме закарпатця, який володіє угорською мовою) сумою до 10 тис. євро для розвитку власного малого бізнесу чи бізнесової ідеї. Теоретично будь-хто, хто надішле документи угорською мовою, може скористатися дофінансуванням. Так, щороку таку підтримку отримує тисяча закарпатців. Керівником фонду є Василь Брензович, голова партії угорців України – Товариства угорської культури «Закарпаття» (з угорської абревіатура КМКС) і депутат Верховної Ради від блоку Петра Поошенка.
Другою угорською партією, яка діє на Закарпатті, є Демократична спілка угорців України (UMDS Z), на чолі з Отто Шпеником. Отож, діяльність угорської меншини на Закарпатті дуже інтенсивна. Варто лише поглянути, які питання обговорювали представники угорської меншини на Закарпатті під час 26-го відкритого університету у Сенивірській Поляні, яке організувало Товариство угорської культури «Закарпаття» та угорська організація «Pro Minoritate»: «Життєдіяльність угорської національної меншини в країнах Карпатського регіону, можливість залишитись і розвиватись закарпатським угорцям на своїй землі, перспективи розвитку економіки Закарпаття, Україна та НАТО, робота молоді за кордоном, допомога угорцям Закарпаття». Про це пише сайт «Закарпаття онлайн».
Нещодавно стався скандал довкола новоствореного органу в угорському уряді. На зміну повноважному угорському представнику з питань співробітництва прикордонних регіонів Угорщини та України уряд Віктора Орбана призначив повноважним представником Закарпаття Ласло Папа. в угорському уряді створено ціле міністерство, відповідальне за розвиток Закарпатської області. влада України обурилася щодо новоспеченого міністерства Угорщини, але навряд чи за цим підуть якісь реальні кроки.
Цікаво, що одночасно з закордонним інтенсивним фінансуванням спільноти угорців в Україні, уряд Орбана, починаючи з 2013 р., подібно до Росії, обмежив фінансування організацій із закордону, особливо з Заходу, популяризуючи ідею, що таким чином імперіалістичний зіпсутий Захід контролює державні процеси в Угорщині.
Так, найбільшим ворогом для Орбана є Джордж Сорос.
Мачання пальців в українських справах освіти
Як вже було згадано вище, одним з головних напрямків діяльності Угорщини на Закарпатті є забезпечення освіти угорською мовою дітям і студентам.
Згадаймо лише конфлікт, який розгорівся між двома країнами, коли Україна прийняла новий закон «Про освіту». У законі передбачається, що члени національної меншини можуть навчатися своєю рідною мовою лише в дитячому
садочку і початковій школі, а з п’ятого класу переходять на навчання повністю українською, при чому вивчають свою мову як додатковий предмет. Та Угорщину таке нововведення надзвичайно обурило. Зараз угорці в Україні навчаються у школах виключно угорською, а українську мову в частині шкіл вивчають як додатковий предмет. Такі порядки призводять до того, що вже сьогодні на території України зі шкіл та інститутів випускаються учні і студенти з абсолютним незнанням української мови.
Таким чином, після дипломатичного скандалу між Угорщиною та Україною довкола закону «Про освіту» перша почала протидіяти інтересам України в ЄС та НАТО.
Угорщину обурює цей закон тому, що вона вже створила на Закарпаття повноцінну систему освіти, у якій українські угорці здобувають освіту виключно угорською мовою. На освіту Закарпаття Угорщина виділяє дуже багато грошей: 2 млн євро щорічно. на закарпатті діє 91 школа, 21 з яких – українсько-угорська, 70 – угорські; Центр гунгарології на базі Ужгородського національного університету, приватний вищий навчальний заклад – Закарпатський угорський інститут ім. Ф. Ракоці ІІ, що розташований в м. Берегово», – пише Олександр Никоноров у статті «Як Угорщина через освіту створює на Закарпатті свій анклав» для видання «depoЗакарпаття».
Розпалювання міжнаціональної ворожнечі
У цьому році було зроблено дві спроби підпалити угорський культурний центр в Ужгороді. Перший випадок стався 4 лютого, коли троє молодих чоловіків спробували підпалити Товариство угорської культури «Закарпаття», яке знаходиться поблизу Генерального консульства Угорщини в Ужгороді. Пізніше особи цих чоловіків були встановлені. Це – Адріан Марглевський, Томаш Рафал Шімков’як та Міхал П. Всі троє – польські громадяни. На камерах, які зняли спробу підпалу, використовували тканину, политу паливом. Міхал П. знімав все на телефон. До того ж вони намалювали на фасаді будинку свастику, щоб кинути підозру на українських націоналістів. Польське агентство внутрішньої безпеки приєдналося до слідства, яке вела Служба безпеки України. Винуватців швидко встановили, так як вони залишили за собою багато слідів. Менш ніж за три тижні цих чоловіків затримали польські охоронні органи. Вони належать до польської неофашистської організації «Фаланґа», тісно пов’язаної з Росією.
Вдруге спробу підпалення за допомо- гою саморобного вибухового пристрою тієї будівлі 27 лютого здійснили цього разу українці – двоє жителів Кропивницького. такі провокації виглядають особливо небезпечними на тлі проугорських настроїв на Закарпатті. Великою проблемою є те, що українська влада не намагається покращити ситуацію у регіоні. А от Угорщина набагато ефективніша й активніша, їй не можна закинути недієвість.