Людмила Лабович ■ ГРОМАДА ■ №34, 2019-08-25

На Підляшші відбулися архітектурно-етнографічні майстер-класи для молоді. Це – один із багатьох заходів дворічного проекту Товариства спадщини Підляшшя (ТСП) під назвою «Школа архітектурних традицій Північного Підляшшя».

Молодь у Чижах записує слова, пов’язані з традиційною архітектурою.

7-13 серпня у підляських селах можна було зустріти молодь, яка вела розмови зі старшими людьми про колишню сільську забудову, записувала історії будинків, фотографувала найцікавіші об’єкти та створювала словник говіркової лексики, що пов’язана з темою традиційної архітектури та способу будування хат. Усе це відбувалося в рамках архітектурно-етнографічних майстер-класів, метою яких було показати молодому поколінню красу, культурну цінність та винятковість підляської архітектури.

«Ціели проєкт то є шиерша ідея, звезана з культурним краєвідом, а одним з елєментув того краєвіду є архітектура – пояснює доктор Мирослав Степанюк, готова Товариства спадщини Підляшшя. – На Пудляши не било інших матеріалув до будови, тому у нас всьо будовалося з дерева. Друга справа, што регіон бив досить біедни, передусіем по вуйніе, і для того до тої пори заховалось мнуого дерев’яних будинкув. Тому й ми маєм потенціал, котори варто хороніті. Наш ціели проєкт звезани є з тим, коб в кунціе начаті штось, што буде тривале на наступни ліета. Мніе мариться, коб ми зачалі штось, што не куончиться за два рокі, як кунчається проект, оно коб хтось тоє продовжив і коб удалося включиті систем, самовряди – ґміни, повіети. У тую сторону ідем».

На велосипедах – до підляських сіл.

Традиційна дерев’яна архітектура, у тому числі – невідомі в інших регіонах виняткові прикраси підляських будинків, а також незмінна протягом майже 500 років просторова організація та розташування села – це важливі переваги регіону Біловезької пущі. Проте дуже часто місцеві не добачають цього унікального багатства матеріальної культури та нищать гарні будинки, змінюючи їх на споруди, нехарактерні для підляських сіл, обшивають сайдингом (різновид обшивки фасаду будівлі – ред.), викидають прикраси, вставляють пластмасові вікна.

Деградація підляської спадщини стосується не лише архітектури, а й усіх елементів традиційної місцевої культури, у тому числі мови. Тому зустріти молодих людей, які ще володіють говіркою – це вже рідкість. Крістіан Поскробко приїхав на майстер-класи з Васьків – україномовного села, розташованого неподалік від українсько-білоруського мовного пограниччя. Зі старшими людьми він вільно розмовляє місцевою говіркою: «Муой тато походзіт з Васькуов, де я тепер і живу. Маці з Курашова пуд Черемхою. Так што тута два діалєкти між собою переходзятсе. Живу на вйосци, де просто не муог говориці по-пуольську, бо всіе говорат по-свойому, і як я би виглядав? Хтось буде говорив – «о, ідзі до клуні, принесі штось там», а я не знаю, што то такоє клуня? Просто треба було научицісє і научивсє».

Участь у майстер-класах запропонувала Крістіанові його вчителька. Він зацікавився темою підляської архітектури.

«Трохі дознався. Поговорив з людзьмі, котори мают 85-90 ліет. Найлєпі, як дзєд і баба. Дзєд розказує, а баба до його – «ти не розказуй сіете, ти тамтоє розказуй». То такоє файне. Дознавсє на певно про архітектуру, чого не знав – што такоє острешанці і кулікі, бо я не жив у такуой епоци, коб бачиці, як дах соломою криют».

Багато чого учасники майстер-класів довідалися у Локниці.

Про кулікі і острешанці, тобто спеціально підготовлені снопки жита на стріху, можна буде почитати в словнику, у якому будуть розміщені традиційні підляські назви, пов’язані з місцевою архітектурою та способом будування хат.

Під час майстер-класів молодь збирала та детально записувала говіркову лексику в селах Нове Березово, Чижі, Локниця, Підрічани, Плески та Саці. Люди охоче розповідали історії, пов’язані зі своїми хатами, а також ділилися знанням на тему традиційного способу побудови помешкань.

Окрім цього, учасники майстер-класів мали нагоду відвідати музеї підляської дерев’яної архітектури в Біловежі та Козликах, оглянути колишні цвинтарі, поплавати на байдарках річкою Нарва. Молоді люди брали також участь у зустрічах із місцевими теслями, журналістами, експертами з архітектури, етнографії, підляської говірки, фольклору. Зустрічі проходили в осередку ТСП у Пухлах над Нарвою та в різних селах. Молодь слухала лекції, дивилася фільми та під кінець тижневих майстер-класів створила на Facebook сторінку «Drewniane Podlasie» («Дерев’яне Підляшшя») (https://www.facebook.com/Drewniane-Podlasie-109220963765401/).

Підляська сільська атмосфера – вулиця у Телушках.

У рамках проекту «Школа архітектурних традицій Північного Підляшшя» передбачено багато подій, у тому числі – інші майстер-класи на тему підляського дерев’яного будівництва. Заплановані покази фільмів та різні публікації (каталог прикрас, календар), а також численні конкурси, як-от «Архітектура і людина», конкурс на найкраще опрацьовану історію хати, на найкращий будівельний проект, реалізований зі збереженням місцевої архітектурної традиції. Окрім цього, організатори збираються проводити зустрічі та дискусії з місцевими жителями в осередках культури, бібліотеках та школах. Ці заходи будуть присвячені темі охорони і використання архітектурної спадщини регіону в просуванні та розвитку сіл, які обезлюднюються. Результатом дворічного проекту стануть інтерактивний портал та програма, за допомогою яких можна буде самостійно проектувати прикраси для дерев’яного будинку.

Фото авторки статтi

Поділитися:

Схожі статті

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*