Тадей Карабович ■ КУЛЬТУРА ■ 2009-09-10
{mosimage}Молодіжний будинок культури імені Оскара Кольберґа у Володаві 3 серпня 2009 р. підготував бенефіс з нагоди ювілею – 90-ї річниці від дня народження народного поета зі Ставок Степана Сидорука. Це свято відбулося в день народження поета і було нагодою привітати ювіляра та послухати його поезію. Організаторами заходів були Рената Голячук та Марта Гжещук, а саму врочистість допомагали їм організувати родина Сидоруків, згаданий уже Молодіжний будинок культури та Повітове староство у Володаві.
На урочистість прибули численні гості, серед яких – староста повіту Януш Кльоц, його заступник Веслав Голячук, директор Департаменту культури, спорту й туризму в Люблині, директор Інституту слов’янської філології, керівник закладу української філології УМКС у Люблині проф. Фелікс Чижевський,
директор закладу новітньої історії УМКС проф. Ришард Радзик, члени Надбужанського товариства ім. Яна Калиновського, яке гуртує поетів, малярів, різьбярів та співаків, настоятель православної парафії у Володаві отець прот. Юрій Ігнатюк, працівники Володавської бібліотеки.
Спеціально до ювілею Беата Сидорук, поетова онука, разом із Молодіжним будинком культури підготувала фільм про ювіляра “Коріння”, у якому про творчий шлях розповідають сам герой фільму пан Степан та його дружина пані Марія, а лейтмотивом є картини С. Сидорука і родинні фотографії. Підготовлено також робочу версію поетичної збірки польськомовних віршів С. Сидорука “Чарівна душа слов’янська” (Холм, 2009 р.), де зібрано весь поетичний доробок ювіляра.
Степан Сидорук народився 3 серпня 1919 р. у Ставках Володавського повіту, там прожив довге й працьовите життя. Українському читачеві Сидорука відкрив краєзнавець та фольклорист з Люблина Іван Ігнатюк, який друкував вірші поета в позацензурному “Нашому голосі”, що виходив у Люблині та Більську-Підляському у 80-х роках. На прохання ГП УСКТ проф. Михайло Лесів 1983 р. впорядкував їх та написав вступну статтю до збірки “Над Бугом”. Протягом 80-х рр. вірші поета друкувалися у щорічнику “Український календар” та в “Нашому слові”, а від 90-х років – у виданні Союзу українців Підляшшя “Над Бугом і Нарвою”. Від 2003 р. вірші поета друкуються в рубриці “Поетичний літопис” щорічника “Український літературний провулок”. Збірку україномовних віршів С. Сидорука “Журавлі гнизда стелять над Бугом”, яка вийшла під видавничою опікою Товариства друзів скансену матеріальної культури Холмщини та Підляшшя в Голі, 2005 р. упорядкував Т. Карабович. У збірці, крім віршів, друкувалися ще й оповідання поета та всі твори, які він поміщав в українській періодиці 80-90х років, у тому числі зі згаданої вже збірки “Над Бугом”. Видання з 2005 р. повертало творам поета їхню говіркову форму, оскільки під час редакторських правок народна поезія С. Сидорука була піддана обробці та наближена до літературної мови, внаслідок чого, наприклад, у збірці “Над Бугом” з 1983 р. мовні особливості поета були частково втрачені.
У публікації “Журавлі гнизда стелять над Бугом” редактор видання опрацював бібліографію творів Сидорука, а також усього, що про поета було написано від 1980 до 2005 р. Ця бібліографія, поширена й перевірена, була надрукована в “Українському літературному провулку” за 2008 р. Ці дві важливі публікації є науковим джерелом до вивчення літературного доробку С. Сидорука. Найбільшу кількість мовознавчо-літературних праць про С. Сидорука написав проф. М. Лесів. Як учений, він детально описав мову віршів поета, задумувався також над особливостями української надбужанської говірки, бо ж саме в такому мовному середовищі народився й зростав ювіляр. Літературні дослідження про поета писали проф. Богдан Столярчук з Рівного, поет Остап Лапський, Тадей Карабович, Луїза Мілевська та інші.
У вищезгаданих працях проведено аналіз віршів, головною темою яких є явища природи та пори року, любов до Підляшшя, до рідних Ставок, де поет пізнавав світ. Поет описував душевні відчуття, ділився з читачем дрібницями та великими справами – адже рідне село над Бугом завжди було для нього найближчою батьківщиною. Кілька важливих нарисів про автора написав І. Ігнатюк, друкуючи їх у “Нашому слові”, “Над Бугом і Нарвою” та в “Українському літературному провулку”. У цих нарисах цінним залишається фактографічний матеріал та роздуми людини, яка також народилася на Підляшші – адже Іван Ігнатюк виріс у селі Данцях, що неподалік Ставок. Голос рідної землі бринить у всій творчості поета, підкреслюючи надбужанські образи. Минущість як яскрава риса спогадів, розповіді про минуле – це мотиви віршів, оповідань і коротких форм, які можна назвати парафразами. Вони у творчості поета формують єдність і є важливою рисою літературної народної стихії, у рамах якої С. Сидорук працює. Помітні теж й у творах, написаних польською мовою, а в українських віршах вони скоріше прочитуються з огляду на їхню говіркову форму.
Відзначення ювілею надбужанського поета у Володаві стало нагодою для привітань, роздумів, спогадів, побажань та вручення квітів. Були і зворушливі моменти. Коли ювіляр вийшов на сцену і зайняв місце на спеціальному троні, то публіка встала і нагородила його бурхливими оплесками. Потім о. Ю. Ігнатюк на скроні 90-річного ювіляра поклав лавровий вінок, а від імені Надбужанського товариства зачитав привітання його голова Альдон Дзенцьол. Очевидно, були вітальні адреси від посадових осіб, учених, друзів та родини ювіляра. Пролунали польські та українські пісні, вірші поета у виконанні молоді, а на гостинних столах Молодіжного будинку культури не бракувало ні ласощів, ні шампанського.
Усе це супроводжувала виставка робіт С. Сидорука, які спеціально на ювілей привезено з рідних Ставок, з майстерні поета. Це був бенефіс, до якого організатори підготувалися усесторонньо, ретельно та з великою пошаною до ювіляра.
“Hаше слово” №37, 13 вересня 2009 року {moscomment}
