Павло ЛозаКУЛЬТУРА2011-12-09

{mosimage}

Повернення до минулого, зустріч з театром, дебют молодих колективів, а з другого боку – “Ярмарочок” для наймолодших. Чи це старе-нове перемагає з музичною формулою Молодіжних ярмарків?

Поморський відділ ОУП та Союз української незалежної молоді (СУНМ) – організатори цьогорічного ювілейного XXXV Молодіжного ярмарку – розклали захід не лише на два дні, але й у два місця. “Ярмаркова зустріч з українським театром”, улаштована в сопотському “Off de Bicz”, є добрим виходом: бо можливість скористатися артистам професійним театральним залом підносить престиж і рівень виступів.

– Дивлячись на те, що вже другий рік відбуваються театральні зустрічі, це, безперечно, добре. Завдяки тому ярмарок знов є заходом для всіх, – стверджує Оксана Терефенко, яка виступила з українською авторською піснею, використовуючи свою творчість і надбання Ліни Костенко та Богдана-Ігоря Антонича. З глядачем своїми роздумами поділилася й актриса “Театру в кошику” зі Львова, Лідія Данильчук. Її вистава “Ричард після Ричарда” є іронією наших часів, і, певно, наших пріоритетів. А виявляється, не все кольорово, бо буває сумно, страшно…
– Хочемо показати сучасний український театр, не тільки п’єси й вишиванки, але, наприклад, Шекспіра. Цим виходимо до загалу суспільства зі серйознішою пропозицією, – пояснює один з організаторів Андрій Філь.
Але театр не є новинкою.
– Це, по суті, вже шості зустрічі з українським театром, адже в 1977-80 рр. проходили вже дводенні “Ярмарки”, де один день був присвячений саме театрові, – пригадує голова СУНМ Катерина Комар. Як інформують організатори, можливо, вже наступного року на ярмарковій сцені можна буде побачити дебюти молодих театральних груп з українських шкіл.
Ідучи шляхом минулого: 35 років тому один з учасників І Молодіжного ярмарку в надрукованій у “НС” статті згадував, що “краще піти на “ґелду”, придбати новий лонґплей “АББИ” і слухати музику, але добру музику електронну; бо ж треба розвивати свою особисту культуру”. А що сьогодні з нашою музичною культурою?
– Це вже стає трохи нудне, бо скільки можна постійно слухати, але й грати те саме: якісь штампові українські народні пісні, – стверджує ґданщанин Михайло, барабанщик із гурту “Маршрутка на Марс”. Сама назва колективу, в якому він грає, чомусь нагадує назву музичного проекту українського прозаїка Сергія Жадана – “Собаки в космосі”. Можливо, молодий рок-бенд із Ґданська також піде цим слідом і з часом почуємо його власні музичні композиції до віршів українських письменників. Цей колектив був одним з учасників конкурсу “Ярмаркові дебюти”. Крім них, уперше на ярмарку виступили також гурти “Аркан” з Бартошиць (отримав вирізнення в конкурсі), перемисько-лігницько-щецинецький “Іду на ви”, “Відкрита зона” з Ґурова-Ілавецького та “Вакансія” з Ольштина, яка й стала переможцем конкурсу. Дебюти – це також повернення до колишньої традиції.
– Така формула є доброю для молодих, це поштовх до дії, – каже А. Філь. Поки що сьогодення таке, що більшість колективів іде в напрямку фольк-року, тому, можливо, для рівноваги треба запросити колективи з України. Цим разом у “Centrum Stocznia Gdańska”, де проходив другий день заходу, презентували свою артистичну спроможність енергетичний фольк-бенд “Бурдон” зі Львова та хмельницька поп-рокова “Мотор’ролля”. На сцені в “Stoczni” виступили також “Тhe Ukrainian Folk” з Ґурова-Ілавецькому та ґдансько-елцький гурт “Доброто”.
– Можна сказати, що “Кадарка” ще існує, однак лишилася тільки її вокальна секція, – пояснює Дарія Пеленська з “Доброта”. Саме з мар’яжу голосу “Кадарки” та інструментарії “Tygiel Folk Band-и” утворено новий міжкультурний проект.
– Нашу музику ми хотіли головним чином базувати на українській народності, проте з’являється в цьому й трохи балканського впливу та авторських творів. Ми пішли з дівчатами в бік витонченої мелодійності. Є мед! – сміється інструменталіст Кшиштоф Ґузавич. Треба сказати, що спільним проектом “Кадарка” вийшла на вищий музичний рівень, результатом чого є, наприклад, перша нагорода цьогорічного фольк-фестивалю “Dragon Folk Fest” у Познані.
А на якому рівні сам Молодіжний ярмарок? Можна сказати, без фікції: на театральні вистави переважно приходять старші, а молодим це вже менш цікаво. – Є розрізнення між культурою масовою і тою вищого рівня. Поки що на театральні спектаклі приходить трохи мало молоді, але треба її цього навчити, – резюмує К. Комар.

“Наше слово” №50, 11 грудня 2011 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Культура

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*