ПЕТРО АНДРУСЕЧКО ■ УКРАЇНА ■ №9, 2020-03-01

Майже шість років триває війна на сході України. Війна, про яку в Європі дещо підзабули. Володимир Зеленський переконаний, що її можна припинити під час його каденції. Однак сьогодні складно повірити у швидку реалізацію президентських обіцянок. Немає сумнівів у тому, що від 2014 року не змінився один момент – ключ від миру на Донбасі досі знаходиться у Кремлі.

18 лютого цього року, о п’ятій ранку, на лінії фронту в Луганській області (Попаснянський район) неподалік місця розведення сил у населеному пункті Золоте відбулися тривалі інтенсивні бої. За даними штабу Операції Об’єднаних сил (ООС), проросійські бойовики атакували українські позиції за допомогою важкої артилерії. Один український військовий загинув, шестеро постраждали. Був втрачений як мінімум один спостережний пост.
Військовий експерт і журналіст Юрій Бутусов повідомив, що такого загострення не було від 2018 року.

Важливо, що це сталося в особливий день, адже 18 лютого – це подвійна дата. У 2014 році цього дня в центрі Києва розпочалися зіткнення між спецпризначенцями «Беркуту» та протестувальниками, які тривали до 20 лютого. Тоді загинули 23 людини. Через рік, також 18 лютого, з-під оточення під Дебальцевем вийшли українські військові. Не всі – у Дебальцевському котлі загинули 179 українських солдат.
Ця битва змусила Київ підписати так звані другі Мінські домовленості. Тринадцять пунктів, які містилися в документі, повинні були визначити порядок врегулювання конфлікту. Однак до сьогодні не вдалось втілити в життя бодай перший пунк тугоди, тобто повністю припинити вогонь. Але це – не єдина проблема Мінських домовленостей.

Люди на першому місці

Коментуючи ситуацію на фронті 18 лютого 2020 року, український президент сказав, що «така провокація не заважає мирному врегулюванню». У свою чергу, командувач штабу ООС генерал Руслан Хомчак підкреслив, що це була спланована військова операція саме в річницю Дебальцевого.

Ще під час виборчої кампанії Зеленський підкреслював, що встановлення миру на Донбасі буде пріоритетним завданням його каденції. Україна виконала підписану ще у 2016 році угоду щодо відведення військ на трьох невеликих відрізках фронту. Київ погодився прийняти так звану «формулу Штайнмаєра» щодо введення в дію спеціального статусу для окремих районів Донбасу на період місцевих виборів на цій території. Таким чином, виборибудуть проведені відповідно до української Конституції й відповідатимуть міжнародним демократичним стандартам.

Володимир Зеленський в інтерв’ю виданням «LeMonde», «DerSpiegel», «Time», а також «GazetaWyborcza» (яке він дав напередодні норманського саміту у Парижі в грудні 2019 року) підкреслював, що у мирних переговорах пріоритетом для нього є людські життя. Президент окреслив три мети, яких він хотів би досягнути в Парижі. По-перше, дійти згоди у питанні обміну полонених та в’язнів, встановити конкретні часові межі. По-друге, узгодити повне припинення вогню. І по-третє, вирішити питання повного виведення усіх військових угрупувань з непідконтрольних Києву територій на Донбасі, перш ніж там будуть проведені вибори. Український президент підкреслив – коли ці три пункти будуть реалізовані, це означатиме, що Росія справді хоче завершити війну.
Росія натомість вирішила, що ця зустріч є робочою і дала зрозуміти, що не має наміру ані відходити від укладениху 2015 році Мінських угод, ані змінювати порядок прописаних пунктів. Це – одна з основних проблем. У дев’ятому параграфі документу, підписаного Петром Порошенком, зазначено, що повернення Україні контролю над кордоном мало би наступити лише через день після місцевих виборів. А війська будуть виведені ще пізніше. Українська сторона наполягає, що спочатку треба вивести війська та встановити контроль над кордоном, а потім проводити вибори.

– Ми розблокували діалог, що є дуже позитивним моментом. Підняли чимало тем, мої співрозмовники вважають, що як напершу зустріч – це дуже добрий результат. Для мене, щиро кажучи, цього замало. Я хотів вирішити значно більше проблем, – сказав на прес-конференції після саміту український лідер, для якого цебула перша зустріч з російським президентом.

Було помітно, що Зеленський розчарований. Наприкінці грудня відбувся обмін утримуваними особами між Україною та самопроголошеними республіками, натомість українській стороні не вдалося, як цього хотів президент, провести обмін у форматі «всіх на всіх».

Європа змучена війною?

– Я хочу звернути вашу увагу, що не зовсім коректно говорити «війна в Україні». Це – війна в Європі. І вона разом з анексією Криму вже триває стільки ж, як і ІІ Світова, уявіть собі !Так, ми як ніхто інший прагнемо припинити цю війну. І ми будемо щасливі, коли згадки про Україну як зону небезпеки взагалі зникнуть з міжнародних доповідей. Але це повинно статися тільки тоді, коли на Донбасі запанує сталий мир і Україна відновить свою територіальну цілісність у межах міжнародно визнаних кордонів, коли до нас повернуться наші люди, українці, і наші території – Донбас і Крим, – сказав Зеленський у своєму виступі на Мюнхенській безпековій конференції.

Президент також дорікнув, що в аналітичному рапорті конференції про Україну згадують мало. Утім, на сайті заходу в перший день роботи з’явився також інший документ –так званий «план примирення України та Росії» (з офіційною назвою «12 років до посилення безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні»). Над ним працювали три західні аналітичні організації, а також троє українських експертів, серед яких– Олександр Чалий, відомий з періоду президентства Януковича. Цей план підписав, серед інших, голова Мюнхенської безпекової конференції Вольфганг Ішингер.
Зміст плану, який налічує 12 пунктів, викликав скандал і обурення української сторони, адже він передбачає відновлення співпраці Заходу та Росії фактично без участі української сторони, тобто в ньому не передбачена думка української влади щодо Донбасу та Криму. Йдеться також про поступове зняття санкцій зКремля.
Але не тільки там з’являється питання «нормалізації відносин» з Росією.

«РФ точно агресивна і залишиться такою найближчим часом… Але якщо ви подивитеся на географію, то побачите, що ми змушені щось робити разом… Ми повинні дати росіянам стратегічний шанс, стратегічну перспективу», – сказав президент Франції Еммануель Макрон. На думку французького лідера, санкції не принесли нічого доброго жодній зі сторін.

У напрямку виборів

На квітень запланований черговий нормандський саміт. Але сьогодні достеменно невідомо, чи він відбудеться. Зеленський прагне закінчити обмін полоненихі сподівається, що цього разу вдасться звільнити так званих кримських в’язнів, в основному– кримських татар.

На форумі в Мюнхені президент також сказав, що місцеві вибори на всьому Донбасі повинні відбутись у жовтні. Це, однак, викликає низку питань, у тому числі – щодо можливості відведення нелегальних військових формувань, а також повернення контролю над кордоном. Хвиля критики вилилась на Зеленського після його слів про те, що він допускає можливість спільного патрулювання кордону разом з ОБСЄ та представниками невизнаних республік. Пізніше слова президента спростували: йшлося нібитоне про бойовиків, а лише про представників місцевих громад.

Від самого початку Кремль намагається нав’язати Києву ідею безпосереднього діалогу з невизнаними республіками «Л/ДНР», що могло би підтвердити основний посил російської влади про те, що «нас там не має» і про внутрішній український конфлікт. Київ на таку умову, вочевидь, не погоджується. Але питань щодо виборів на підконтрольних бойовикам територіяхнасправді значно більше, і сьогодні важко уявити собі вирішення конфлікту впродовж найближчих місяців.

Тим часом, незважаючи на бої 18 лютого, невдовзі можуть провести чергове розведення військ в районі КПВВ «Гнутове» у Донецькій області.

Фото автора статті

Поділитися: