Марко Постів-Яруга ■ ЛЕМКІВСЬКА СТОРІНКА ■ №4, 2019-01-27

Анкєта „Projekt – Językowe antidotum: żywotność językowa jako narzędzie budowania psychicznego dobrostanu, zdrowia i zrównoważonego rozwoju” – то анкєта Варшавского унiверситету и: тыкат ся парох меншыновых ґруп та iмiґрантiв в Польщы, Мексику i Сальвадорi (1).

Не буду ся чыплял того «тыкат ся» и од разу повiм, штом, чытаючы тото, подумал си: Ого, гонорово нашлисме ся в мiжнароднiм товариствi. Бороздят лем iмiгранты, заливаючы гнешню Європу. Мусите знати, же не єст то былеяка анкєта, то дiло варшавского выжчого учылища и: Programu Team Fundacji na rzecz Nauki Polskiej. Скоро не мож єй зробити, бо анкєтны звiданя надрукованы сут аж на 25 сторонах.

Зо вступной iнформациi довiдате ся, же унiверситет, творячы тот проєкт, спiвпрацювал, медже iншыма, з Звязком Украiнцiв в Польщы (хoц по мойому повиннисме бесiдувати, же з Обєднаньом Украiнцiв в Польщы, бо в польскомовнi версиi той анкєти єст: Związek Ukraińców w Polsce). Але головнi то хыбаль лем зо Стоваришыньом «Руска бурса» в Горлицях. Чом так думам, пак сами ся додумате. З великом увагом цiлу-м перездрiв и стверджам, же то джерело цiнных iнформаций. Тота, котру тримам в руцi, адресувана єст певнi лем до нас (выдруковано iх хыбаль 250), але з четвертого звiданя третьой стороны (сут ненумерованы, жебы не страшыли великыма чыслами?) довiдуєме ся, же iншы хыбаль трафити мают до Нiмцiв и Ромiв, адже Циганiв. Они певнi мают своi анкєты, iх напевно не звiдуют ся ци з мамом и няньом бесiдуют по лемкiвскы.

Во вступi нашол єм таку ото цiкаву рiч, анкєтеры пишут: Іде нам о тото, жебы познати Вашы думкы, та хочеме видiти, як даны нами звiданя ся зо собом вяжут. Думам: не за цiкавi ся зачынат, хочут знати што думам, а навет не знают як нима выдуманы звiданя зо собом ся вяжут. Польскомовна анкєта кус ня успокоiла, там бесiда єст о opinii, а не о думках. Але и так дале не вiрю в тото, што чытам, сами ся звiдуют и не знали бы як iх звiданя вяжут ся зо собом? Знают, барз добрi знают, як они зо собом сут повязаны, не знают лем, як мы своiма одповiдями iх повяжеме. В тот прости спосiб переносят нашу увагу з нашой одповiди на iх звiданя. Але iм головнi лем о нашы одповiди ту ся розходит и зато од разу додают: Не є ту ни добрых, ни злых одповiди, важне лем, жебы были они правдивы i щыры. Так, ходит лем о тото, жебысме в одповiдях заперли щыру правду и лем правду, як в судi або на сповiди. Од разу успокояют: Nie będziemy analizować wyników pojedynczych osób, będziemy patrzeć na nie zbiorowo. Wyniki będą wykorzystywane tylko do celów naukowych. (и додают) Wnioski z badania mogą się za to przydać, by wzmocnić łemkowskie inicjatywy lokalne. Но, што ту ищы хотiти, чудова рiч, лем сiсти и писати, але-м того не зробыл. Не помогла ани ґваранция. (2) Анкєту-м запер, а пак оддал там одкаль єм єй дiстал.

Знате, знам, же анкєту творено: we współpracy z lokalnymi organizacjami, серед якыма было ОУП и нияк не можу зрозумiти, чом лем в двох мiсцях нашол єм в нєй украiньскы сьлiды. Перши єст на 16 сторонi, зьвiдуют ся нас як часто роздумуєме о: Зменшаню ся лемкiвской соспiльности (спiльноти? – М.П-Я) через єй полонiзацию або украiнiзацию. Други и посьлiднi єст правi на самiм кiнци, на 24 странi, де в анкєтi наведено, медже iншыма, таку ото iнтернетову анонiмову «радiсну» творчiст: Tzw. „Łemki” to Ukraińcy, teraz się ich wypierają, ale to oni mordowali w UPA Polaków, i prawie każdy miał karabin. Ищы звiдуют ся, ци того роду стверджыня сут для нас образливы и што о ных думаме, ци на нашу думку мают быти дозволены ци заказаны. Лем два разы, але и так о два разы за дуже.

В тi анкєтi вшытко, што украiньскє як юж єст, то єст токсичне. В тi анкєтi барз часто бракувало мi украiньской точкы зору. Першы звiданя находят ся на 3 сторонi, перше бесiдує, же наша рiдна бесiда може быти польска або лемкiвска. Правда, выбрати можете ищы одповiд третю – iнча и дописати, прикладово, же украiньска. В наступным пiдповiдают, же можеме мати ся за Лемка/Лемкыню, Поляка/ Польку, Нiмця/Нiмку або Рома/Ромку. Ту єст барз цiкава рiч, мате: зазначыти вшыткы одповiди, якы ся до Вас односят. Адже можете зазначыти, же сте примiром Лемкыньом/Лемком и Польком/Поляком, можете тiж так як перше закреслити – iнчы и дописати си, же: Украiнком/Украiнцьом.

Дале такєм нашол: В якым языку бесiдуєте з вiтцьом и матiрьом? и початковом не знал як мам одповiсти. Бесiдуючы з няньом и мамом, фурт лем свогом языка ужывал и все лем по нашому з нима єм радил. В анкєтi мiг єм бесiдувати з нима по польскы або по лемкiвскы, знате, задумал єм ся, чом ту польска мова часто спереджат лемкiвску. Правда, ту в тiм звiданю тiж не маме ворiт на гет запертых, бо зас можете выбрати третю одповiд – iнчу мову и назвати єй украiньском.

На 11 сторонi справджают: В якiй ступени згаджате ся або не згаджате з дачым и звiдуют ся, медже iншыма. ци наша мова єст диялектом/говiрком, а може таком самом мовом, што польска ци анґлицка. Кус нижче анкєтер зьвiдує ся ци: Тоты, котры бесiдуют по лемкiвскы, повинны радше хоснувати польскiй язык (бесiдувати по польскы), жебы комунiкувати ся з другыма. Але не поясняют з кым и де, и не цiкавлят ся тым, ци в такых нагодах будеме бесiдувати по украiньскы.

На 14 сторонi справджают самооцiнку нашого володiня лемкiвском и польском мовом и то в бесiдi и в письмi. Не мушу хыбаль додавати, же в тым зьвiданю анкєтерiв зас мi брак зацiкавлiня тым як володiєме украiньском мовом. Найвыразнiйше тота тема анкєтерiв не цiкавит, але ци ОУП не повинна?

На 16 странi юж былисме, вертаме, бо єст ту ищы єдно цiкаве зьвiданя: Родит ся во мя (в ґомi) страх о iнтенциi другых народiв взглядом Лемкiв. Цiкавит ня ци як крестиком закреслю, же часто або, же все, то ци анкєтеры будут знати кого ся бою. Кого виберут? Полякiв, Украiнцiв, Словакiв? А може Нiмцiв, Мексиканцiв ци Сальвадорцiв? Певнi выйде iм, же бою ся згаданой украiнiзациi.

Цiкавы зьвiданя найдете на сторонi 18 и 19, авторiв анкєти цiкавлят нашы звязкы з iншыма Лемками, тото як чуєме ся в своi скорi медже своiма и не лем. Хочут знати, кого маме на думцi бесiдуючы «мы», Лемкiв ци Полякiв? Цiкавит iх, ци бiльше в нас Лемка ци Поляка, тото справджают аж в осмох зьвiданях. Хыбаль не мушу додавати, же и ту бракує мi зьвiдань аналiзуючых кiвко в нас єст Украiнця.

Украiньску справу запру зьвiданьом з 22 стороны: В котрых подiях берете або брали сте участ? и скоро додают, же можете: выбрати пару опций або не выбрати нич. Адже поставити можете штырi крестикы або жадного, ту ворота сут юж щiльно заперты, не є опциi – iншы. Крестик поставити можете при Стоваришыню «Руска бурса» з Горлиц, Єпархяльным осередку православной культуры «Елпiс» з Горлиц, Стоваришыню Лемкiв з Лiгницi и посьлiднi при Лемкiвскым ансамблью пiснi и танця «Кычера» з Лiгницi. Варшавского ОУП ту не є, горлицкого Обєднаня Лемкiв тiж ани Lemko Tower зо Стшелц-Краєньскых, ани новицкой «Сарепти», ани пару iншых. Чом тото нияк ня юж не чудує, хыбаль сами ся додумуєте.

Знате, чудує ня и тото, же на 10 сторонi справджают ци в приточеных выповiдях потрафиме найти польонiзмы, а сами дос часто iх садят. Скiнчылисте унiверситет, адже в анкєтi Ваша освiта єст высша, но и ци якбы дахто зьвiдувал ся Вас о тото ци радите по лемкiвскы, повiлибысте: не знам того языка, по польскы факт так бым повiл (в польскомовнi анкєтi так єст: nie znam tego języka), але по нашому повiл бым: не знам той мовы. Не написал бым: хоснуючы скалю (używając skali), як юж мав бым хоснувати, то хоснувал бым ся скалом.

Анкєтеры зьвiдуют ся нас ци: учытелi або iншы особы знеохочували Вашых родичiв бесiдувати до Вас по лемкiвскы? Цiкавлят ся тым, коли и де бесiдуєме по лемкiвскы, як часто тото робиме и ци в автобусi одбереме телефон, коли знаме, же мусiти будеме радити по лемкiвскы. Справджают ци стыдаме ся радити по свому.

Так довго жыю, а не зал єм, же такы рiчы сут потрiбны до того, жебы в польскых школах мож было лiпше вчыти нашы дiты лемкiвской мовы.

Анкєта справджат ищы дуже iншых рiчы, де и што робиме, як великi єст наш родинни пулярис и якы маме полiтичны погляды. Запровадили нас до лiса зьвiдань, мож ся в ных стратити. О неєднiм, о што ся зьвiдували скорше, нигдам ани не подумал, не знал єм, же хтоси може чути ся: выключeний з бесiд зо взгляду на тото, же не зна (…) лемкiвского языка. Анкєтеры слухали хыбаль Молитву Булата Окуджавы(3) и лемкiвскому боягузови хочут дати коня. Але сам не знам, чом мi на мысель приходит Одисовий.


1. Курсивом подаю слова анкєты, але не все операл ся буду на нашi бесiдi, бо часом польскомовну версию лекше зрозумiти – зато наголовок мойой статиi єст такi нелемкiвскi, по нашому вiн так
звучыт: Проєкт Языковий антидот: языкова жывотворнiст як нарядя будуваня психiчного добростану, здравля та сталого розвитку.

2. Gwarantujemy, że informacje ujawnione w badaniu nie będą w żadnej postaci przekazane żadnym innym podmiotom, w tym polskim władzom, urzędom i innym organom.

3. Господи, дай же ты каждому,
чего у него нет:
мудрому дай голову,
трусливому дай коня,
дай счастливому денег…
И не забудь про меня.

Поділитися:

Категорії : Лемки

Схожі статті

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*