Як Богдан Хмельницький підкорив Краків

Розмовляла Христина ЗаникМІҐРАНТИ№12, 2017-03-19

Важко уявити більш колоритне поєднання імені та прізвища для українця, котрий живе у Польщі. «Мамо, не повіриш, з ким я розмовляю. З Богданом Хмельницьким! Я не жартую», – емоційно розповідає в телефонній розмові полька, яка щойно познайомилася з нашим героєм. З ним просять сфотографуватися і перепитують, чи на фейсбуці він підписаний так само. «Наше слово» вирішило дізнатися, як Хмельницький потрапив до Кракова.

Богдане, розкажи, як живеться в Польщі з таким поєднанням імені та прізвища?

<strong>Той самий Богдан Хмельницький</strong>. Фото Юлії Дідохи
Той самий Богдан Хмельницький. Фото Юлії Дідохи

Живеться добре. Ніколи нічого неґативного з боку поляків не було. Спочатку це викликає в людей недовіру, а потім усмішку. Приємно змусити усміхатись людину лише своїм іменем.

Чи були кумедні випадки, з цим пов’язані?
Щоб дуже смішних, то ні, але коли комусь представляюсь, то постійно ловлю на собі такі погляди, ніби від мене вимагають документи. А одного разу, коли я забирав пошту і назвався поштареві, той сказав: а це так, як у Сінкевича? – Довелось відповісти, що так, дійсно, був у нього такий літературний персонаж.

А ти давно в Польщі? Звідки приїхав?
У Польщі я майже два з половиною роки. Приїхав з міста Красилів – це районний центр у Хмельницькій області. Загалом, у Польщу я потрапив випадково. Зі мною трапився «щасливий» випадок – я впав з другого поверху гуртожитку, в результаті чого розбив голову і зламав руку. А щасливий тому, що тоді я власне закінчив університет і шукав роботу. Мав навіть іти влаштовуватись у райдержадміністрацію Красилова, чого дуже не хотів. Та після мого «польоту», про працю не могло бути й мови на найближчі декілька місяців. Щоб дарма їх не втрачати, я вирішив піти до репетитора і почати вивчати польську мову, щоби здати на Карту поляка, подумав, хто ж його знає, може, колись і згодиться.

Тут хочу подякувати своїй вчительці з польської мови Світлані Францівні, бо це саме вона порадила мені після отримання Карти поляка вступати в Польщі до університету, адже з Картою це безкоштовно, а далі і робота вже якась знайдеться. В принципі, так і сталось.

Як в університеті викладачі і студенти реаґували?
Чудово реаґували, жартували. Було смішно, коли в університеті на перших парах викладачі питали студентів їхнє ім’я та прізвище, а також де вони до цього навчались. І коли я заявляв, що я Богдан Хмельницький, навчався у місті Хмельницькому в Хмельницькому національному університеті, то по виразу обличчя викладача було видно, що, певно, треба викликати психіатра, тільки не відомо кому: мені чи йому.

Чим ти зараз займаєшся в Польщі?
Спочатку навчався, а тепер працюю, також трохи займаюсь фрілансом і проваджу свій блог.

Як виникла ідея блогу?
Вона з’явилася рівно рік тому на концерті українського гурту «Zapaska», який тоді виступав у Кракові. Справа в тому, що ще раніше, коли я щойно переїхав до Кракова, то разом з іншими студентами, у тому числі з інших країн, брав участь у проекті «Громадське телебачення Європи» (нема нічого спільного з українським «Громадським»). Це був наш суто студентський проект, який тривав десь півроку, а потім «почив у Бозі». Але за той час я встиг зробити для нього декілька матеріалів і взяти кілька інтерв’ю. Мені це сподобалось. Але після закриття проекту в мене зник майданчик для публікацій на теми, про які я хотів писати. Пробував тоді встановити співпрацю з іншими медіа для українців у Польщі, але не дуже успішно. Тоді я вирішив ні під кого не підлаштовуватись, а якщо це тільки мені потрібно, то й писати сам для себе у власному блозі. Так той блог і з’явився. Першим був матеріал якраз про той концерт.

У Фейсбуці сторінка блогу називається Fotonotesy, а сам він – за адресою: https://fotonotesy.wordpress.com/

Поділитися:

Категорії : Міграція

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*