Адам Вєвюрка ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №33, 2019-08-18

Слово «Кичера» значит по лемківски важна – важлива гора, яка мала для лемків в кожним селі свою вікову історію. Часто то била гора без ліса, але то не била полонина. Під таком гором ся сходилі молоди люде, штоб разом весело проводити час. На жаль, то ся скінчило — вмерло в 1947 році. Але памят про кичери не вмерла в світі лемків по акції “Вісла”. За тото ми вшитки вдячні. Найгардше слово “кичера” ожило в лігницким ансамблі «Кичера». Ансамбль почав діяти 1 січня 1991 рока з перетворіня групи танцювальной “Лемковини” з Білянки, яка била створена на заході.

Ансамбль тот слово “кичера” іщи барже розславив, колі почав організувати Міжнародниий фестіваль “Сьвіт під Кичером”. І то є гнеска барз крас.

Фестіваль “Сьвіт під Кичером” є єдним з найвекших фестівалі фолькльористичних в Польщи. Його початки сягают 1996 рока та до гнеска виступило на ньому понад 120 ансамблів з 6 континентів, між іншим, Валліс і Футуна, Сєрра Леоне, Хілє, Новой Зеляндії, Костарики, Індії, Індонезії, Мексику чи Тоґо. Нас тішит што часто є ціж і ансамблі з України як било того рока. А билі то наши братя гуцули, так близки лемківскій культурі. Партнером організатора то є “Кичери”, є Лігницки центр культури. Фестіваль “Світ під Кичером” є єдним з 6 фестівалі, звязаних в Порозуміню Фестівалі Фолькльористичних Польщи Західньой (www.folklorefestivals) та треба зауважити, што “Кичера” все репрезентує Польщу на міжнародних фестівалях. Фестіваль всперат фінансово, між іншим, польске Міністерство культури і дєдзіцтва народового, польске Міністерство внутрішніх справ і адміністрації, Управління Маршалковске Малопольського воєвудства, Ґміна Лігниця.

В тому році то бив юж XXI тот Міжнародний фестіваль “Сьвіт під Кичером”. Він одбивався в 2 частинах — дольнослєскій і опольскій од 28 червця до 8 липця та малопольской і підкарпацкой од 8 до 14 липця. В перші частині концерти одбиліся в Громадці, Єжмановій, Лігниці, Лісьцу, Мєрчицях, Намислові, Олесьніци, Сьвідніци, Рудной, Польковицях, Волові, Замєницях. А в другі частині в Криниці, Новим Лупкові, Курові, Сенкові. Ту треба зауважити, што фестіваль прешов за кордон-границю на словацки Карпати, де ціж жиют наши братя русини-руснаки, а може ліпше писати таки сами наши люде як ми. Фестіваль “Сьвіт під Кичером” – то не лем концерти. Сут там ціж анімації вулічни, короводи та різни варштати, презентації та стрічи з цікавима людми з різних народів, котри вказуют свою культуру та звичаї. В тим році “Кичера” гостила ансамблі з України, Румунії, Литви, Сербії, Іспанії, Чех, Словації. Я особисто бив єм на концерті в Замєницях, де бив він приєднаний там до кермеша, котрий святкує там греко-католицька парохія на Свято Івана. І то тішит, што місцеви наши люде вказуют на тих концертах ціж свої ансамблі.

То лем вказує, што тот кермеш не лем жиє минулом красом, але ціж свідчит, што тота громада є і гнеска жива-автентична, маюча в собі любов до свого. Таку любов, яку привезли наши люде в 1947 році, хоц часто покалічену страхом до свого. А тот страх, як знаме, нашмарила нам акція “Вісла”, а не рідко і концтабір в Явожне. Ту треба подякувати місцевому отцю пароху Павлові Березці за те, што так добрі дбає про замєницку парохію. ХХІ фестіваль “Сьвіт під Кичером” прошов до історії. Лішив в нашой памяті виступи ансамблів з різних стран сьвіта. Все тот фестіваль є доказом як багата є культура тота минула і гнесьна народів сьвіта.

Фестіваль вчит ціж толєранції під кожним кутом, тим релігійним і нацйональним. А то є барз добрі в гнесьним світі, де так дуже є зла през тот брак зрозуміня і пошани для другой людини, другого народу чи іншой віри. Длятого добрі є, што фестіваль тот ціж будує згоду та вказує кільо нас мешканців сьвіта лучит, а не ділит. До стрічи за рік.

Фото Богдана Бухти

Поділитися: