Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ №51, 2019-12-22

7 і 8 грудня у Ґіжицьку та околицях лунали церковні співи – відбулося це в рамках XІX Міжнародних концертів церковної музики. Публіці презентували твори українських та світових класиків.

Можна було послухати, зокрема, пісню «Човен», відому також як «Барка», «Молитву» з опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського, твори Максима Березовського, Фелікса Мендельсона та Миколи Леонтовича. «Це чудовий захід, який нас зближує нас – поляків і місцевих українців» – відзначив місцевий мешканець Мар’ян Моцарський. Позитивними відгуками поділилася й пані Емілія, яка регулярно відвідує фестиваль, приїжджаючи з міста Піш неподалік Ґіжицька: «Концерт пройшов на високому рівні, у нас – багато вражень». У свою чергу, голова Мазурського відділу Об’єднання українців у Польщі Адам Цалка не приховував хвилювання. Він підкреслив, що це – перший настільки масштабний захід, за організацію якого йому довелося відповідати. Нагородою за роботу усієї команди була неймовірна музика та спів. «З огляду на прийдешній ювілей ми будемо старатися, щоби наступного року рівень концерту був ще вищий», – каже Адам Цалка.  

Його попередниця Катерина Полевчак відповідала за п’ять останніх фестивалів. Цього разу вона виступила у ролі ведучої. «Дуже важливо, що це – екуменічний фестиваль, де виступають хори різних віросповідань», – підкреслила пані Катерина. Зближенню різних громад, за її словами, сприяє й те, що гала-концерт проходив у гостинному євангельсько-аугсбурзькому костелі в Ґіжицьку.  Місцева управа Об’єднання українців у Польщі завжди дбала про те, щоб у хористів залишалися гарні спогади про громаду, місто та Мазурський регіон. «Аби вони завжди хотіли до нас повертатися», – підсумовує Катерина Полевчак. Вона дякує Адаму Цалці за зусилля, вкладені у те, щоби фестиваль – хоч і не традиційно у жовтні – однак усе-таки відбувся.

Захід цінний не лише для публіки та організаторів, наголошує член хору «Ставрос» зі Львова, диякон Юрій Федів. За його словами, відвідини Круклянок, Бань-Мазурських, Венґожева чи Ґіжицька показують, що й на півночі Польщі є «українські острівці». «Тут відчувається повноцінне українське життя», – говорить член хору «Ставрос». Окрім цього, важливий аспект – зустрічі творчих колективів з обох країн, обмін досвідом, налагодження контактів і співпраці. На організований у Львові дияконом Юрієм Федівим фестиваль «Прощання з колядою» раніше приїжджали українці з Сяніччини. У лютому 2020 року цей захід має відвідати також хор із Білого Бору.

Окрім «Ставроса», на ґіжицькому гала-концерті виступили: муніципальний хор «Гомін» та капела бандуристок «Галичанка» зі Львова, хор «Батьківщина» з Венґожева, «Коммендо» з Варшави, «Хор Святолипський» зі Святої Липки, хорова капела «Галичани» з Оброшина біля Львова та хор Свято-Покровського собору православної церкви України з міста Дубно. 

Концерт відвідали представники органів місцевого самоврядування Ґіжицька, Венґожева, Ґолдапа та духовенство різних конфесій. Прийшов також уповноважений у справах нацменшин Віктор Марек Лейк, який виступив із вітальним словом від віце-маршалка Вармінсько-Мазурського воєводства Мирона Cича. Концерти проходили під почесним патронатом Кир Євгена Поповича – митрополита Перемисько-Варшавського Української греко-католицької церкви.

Фото автора статті

Поділитися:

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*